Знайди мене

04

Я прокинулася в медпункті, і над мою стояли дівчата, мені здалося що я вже на тому світі, а ті стоять на дімною і плачуть, ехх, моя фантазія....

—О встала!Ну ти й прогульщиця —сказала Міре
—Оо, ти мене бачиш? Я жива?

Всі почали урарати з мене, а я сиділа як дебіл і дивилася з такими думками "Стид і позор.. І як мені таке в голову прийшло.. "
НО то ще не все, коли Міре почала ржати своїм ЗАРАЗНИМ сміхом, то було настільки угарно, що наш сміх чуть не вся школа чула.Ми заспокоїлись. Нє не так. НАС ЗАСПОКОЇЛИ,або проще кажучи медсестра вигнала нас із палати.

Ото і наржалися

Коли всі уроки закінчилися ми всі дружньо пішли до дому. Ми були похожі на вмирающих тюленів які зразу розбіглися по кімнатах. Школа називається..😂

Я зайшла в свою кімнату і зразу лягла на ліжко, видно в медпункті не хватило. Мій відпочинок перервала Міре, вона зайшла в мою кімнату з сковородкою в руці.Холодна зброя😂. Починається війна.
—Ей ходи їсти.
—Не-а
—Я не ясно сказала—сказала дівчина повишаючи голос, і піднімаючи сковородку.

Міре в нас як "мамочка", поки вони з нею голодного вона не залишить. Міре почала підходити до мене з своєю проклятою сковородкою.

—Ой так шось їсти захотілось—сказала я піднімаючи свою ліниву жопу і пішла на кухню.
—Так то ліпше—сказала Міре.

Дні проходили не помітно, а від Чонгука нічо не чути. Давно від того моменту його не бачила.Аже як тиждень я хожу до школи, І достатньо добре здружилась з класом,ще нас хлопці з старшого класу гуляти запросили, і ми погодилися. Но зараз не до того, головне—що сьогодні субота, а завтра неділя, і це значить я зможу подивитися дорамки.Я поприбирала в своїй кімнаті, і набрала всяких вкусняшок. Перейшла на сайт з дорамками, так... Дорами 2013 року.. І почала дивитися "Відповідь в 1994" так проходив мій день, поки Міре мать вашу знову зайшла в мою кімнату з своєю сковородкою.
–Чуєш, задрот, їсти пішли! Цілий день ті дорами свої дивишся—сказала вона угражаючи своєю сковорідкою.

Ох, з вами я точно не похудаю..

Так і пройшли мої вихідні. Я вже привикла до 2013, но мій язик—ворог. До своїх ровесників я можу заговорити"Ох ви діти, ще нічого не розумієте, а таке говорите" або"А в наші часи ще... ", і ще нагадувало як стара бабка свариться з своїми внучками,але всі це приймали як жарт. А від Чонгука ні слуху ні духу....

______________________________________
Привіт, дякую що читаєш(цей бред)
Які мені глави випускати? :

—Короткі(до300 слів, НО ЧАСТО)

—Довгі(до 600 слів,НО РІДКО)

ГОЛОСУЙТЕ В КОМЕНТАХ😂👌