Гріх: Вилазьте! Ей, ви, підійдіть-но сюди. Взяти її!
Христина: Ай, боляче, відпустіть!
Гріх: Дозволяю вам її трішки замордувати, щоб не пручалась. Як закінчите, поставте її он там, на краю урвища. За роботу !
Йен: Що мені робити, Сер?
Гріх: А ти, піди до Стефана, у нього вся зброя.
Йен: Так, Сер.
(Йен в кімнаті Стефана.)
Стефан: О, кого я бачу, тобі зброю чи так побазікати?
Йен: Мені, мені зброя потрібна.
Сефан: Чого такий похнюплений?
Йен: Та… Ти бачив кого мені доводиться вбивати?
Стефан: Так, бачив, ота рудоволоса. А ти що, тогой, дихаєш не рівно?
Йен: Ну…. Може… Я, я…
Стефан: Мені тут все зрозуміло, як то кажуть liebe (любов). І нема кому замінити?
Йен: Ну… Взагалі то….
Стефан: Не треба слів. Ти ж мій найкращий друг. Я за тебе в вогонь і воду. Якщо хоч, я за тебе вистрелю, раз тобі тяжко.
Йен: Якщо чесно, то…
Стефан: Не треба дякувати, ми ж друзі. Давай готуй рушницю. Зараз почнеться дійство.
