~6 частина~
Він відповів :
-Нє то нє, але тобі так просто це не обійдеться...
Тоді Тоха відійшов від дверей і запитав куда йому дальше. І Гук впевнено показав у свою кімнату. І вони пішли. І тут Чонгук сказав:
- Я тоді йду у вітальну спати а ти на моєму ліжку... - не догоровши його перебиває Ві.
- Я думав ми разом будем спати! На що відповів Чонгук.
- Е нє а не забагато на два дня по декілька разів, в мене вже всьо болить, а я ж знаю шо ми не втримаємся так шо Надобраніч! Сказав Чонгук закривши двері.
Ві сидів в афігє пару хвилин, а потім згадав що є ще всі вихідні😏 Але образу мав. Як то так мене і не хотіти... дивно.
Зранку Ві проснувся і почув надзвичайно солодкий аромат. Він йшов із кухні де вже був Чон. Одягнувшись у білу довгу сорочку так і вийшов. Дойшов до кухні і став на порозі.
-Чо встав сідай! -сказав Чон і показав на стілець.
Той підійшов і сів чекаючи на сніданок. Чонгук подав сніданок, і що найбільше здивувало Тоху, що цей омлет був у вигляді сердечка, з очками і усмішкою)) Яка одразу передалась Тє він глянув на Чона і посміхнувся а той лише взяв і поцілував його у щічку. Після сніданку вони пішли на роботу. Погляди постійно пересікались і вони були надзвичайно проникливими і страсними водночас. За годину до закінчення Чонгук підійшов до Ві і сказав:
- Ну що ти повідомив усіх про вихідні? На що той відповів позитивно.
- Тоді давай усе організуєм!)
- Ок хороша ідея) відповів Ві
В неті сиділи півтора годинни тому що на 20 людей було важко найти якесь місце де би помістились усі. Найшли вони базу де вже замовили два будиночки тобто по 10 чоловік.
Пізніше склали список що буде потрібне, він був не з маленьких)).
Закінчивши задоволенні були обоє адже працювати після того що між ними було практично не реально але вони змогли.
На наступний день, вони знову прийшли разом тому що Чонгук тримав свої слова і не відпускав від себе. Оголосивши список та розприділивши його між ними усі почали працювати. Ві був пішов із роботи раніше через те що його будинок знаходився за містом, а він людина яка любить стиль і тому зібрати речі для нього важко і довго.
Тим часом Чонгук сидів у своєму кабінеті, а в думках був лише кабінет старшого і стіл😹.
Неочікувано усі його думки перервав стук у двері...
