Пульс 101 / РЕДАГУЄТЬСЯ

20. Кінець?

Маттео

Після того як Лука сказала що голодна я вирішив замовити їй їжу, а на десерт обов'язково солодощі. Після того як я замовив їжу мені на телефон поступив дзвінок.

-Так.

-Той офіціант про якого ви говорили, ми вже знайшли його, що з ним робити?

-Кілька пальців зламайте, більше нічого. - відповів я після поставив телефон на стійку.

Я не міг допустити того що цей офіціантик буде без покарання. Він бляха дивився на неї, він посміхався їй. І він не мав цього робити! Я міг би вбити його, але саме через неї я не зроблю цього. Я обіцяв контролювати себе, я стараюсь.

Зламавши пальці - не вбивство.

Це буде йому уроком про те що не можна дивитися на дівчину яка належить мені!

В двері подзвонили, а отже їжа тут. Швидко оплативши, я розклав їжу на стіл а тоді пішов кликати Луку.

* * *

В офіс я приїхав досить швидко, щоб нарешті покласти край цим покидькам.

-Заберіть цей шмат. - вони піднімають мертве тіло і саме збиралися йти але зупинилися.

Я прослідкував за поглядом своїх людей, і те що я там побачив змусило моє тіло заледеніти.

Лука дивилася на труп чоловіка з діркою в голові.

Блять!

Сука!

Який я грьобаний ублюдок! Я допустив те що не повинно було статися.

Вона навіть не моргає, просто дивиться на це. Я роблю крок до неї і здається це подіяло на неї, вона перевела свій погляд на мене. І краще б я не бачив цього. В її очах читалося лише одне - страх. Вона почала мене боятися. Бідолашна моя дівчинка. Я нізащо, ніколи не зроблю їй боляче. Але те, що вона побачила я просто не зможу стерти це з її пам'яті як би мені не хотілося цього зробити.

-Крихітко. - зі страхом промовляю я.

- Ти... - вона моргає кілька разів, напевно, проганяючи сльози. Ні, будь ласка, не треба цього робити. Тільки не плач, прошу тебе, я не зможу цього витримати. -Убив... людину? - перша сльозинка скотилася її ніжною ледь рожевою щічкою і мені до смерті хотілось її витерти, а потім поцілувати. - Мій Маттео вбив людину. - прошепотіла вона не вірячи своїм словам. Я зробив кілька коротких кроків до неї але вона схопилася за двері виставляючи руку вперед щоб я не наближався. І це вбило мене. Я просто блять зараз втрачаю її, і як же боляче усвідомлювати що я нічого не зможу з цим вдіяти. Я хотів бути для неї усім, але я налажав. Дуже сильно. І тепер я не знаю що мені робити, щоб знову повернути її. Я був безпорадний.