15. Правда!

635 39 7
                                    

Лукерія

Я не знала як мені поводитись. Я відчувала себе не зручно поруч з Маттео. Я боялась глянути на нього, бо якщо б я це знову зробила, напевно вже давно б побігла в його обійми шукати прихисток. А його губа, вона розбита, невелика краплина крові вже засогла на його нижній губі.

-Лукеріє та Ілля, я повинна вам розказати правду. Ваша мама не встигла її пояснити. Адже вони виправляють помилки минулого. - пані Аделазія взяла мене та Іллю за руку і ми разом із нею сіли на диван.

-Які помилки? - спитала я, та одразу відчула що з іншої сторони подув легкий вітерець, всього на секунду.

-Ви можете пояснити? - запитав Ілля.

-Я повинна це зробити. Я хочу сказати, але ні в якому разі не гнівайтесь на свою матір! - чомусь мені стало не пособі, я рефлектно сама того не розуміючи вхопилась за руку Маттео, він переплів наші пальці, а після поцілував мою руку. - Я знаю, як важко в це повірити, але така правда. Ваш батько не той кого ви вважаєте батьком на даний час. Ваш біологічний батько Аарон Андерсон, той чоловік якого ти бачила вчора Лука.

-Що? - перший викрикнув Ілля. -Про що ви говорите?

-Не перебивай мене синку, я саме пояснюю. - я міцно тримала руку Маттео, не хотіла її відпускати.

-Коли вашій мамі було сімнадцять вона навчалась у школі, там вона зустріла Аарона, так сталось що вони покохали одне одного та Андрій якого ви називали батьком, був дуже сильно закоханий у вашу матір, він не хотів бачити їх разом, але нічого з цим вдіяти не міг. Та одного ранку ваша матір побачила як її коханий лежав в ліжку з іншою. Вона планувала розказати тоді про одну важливу новину, вона була вагітна тобою Ілля, вона хотіла розкати йому, але побачивши цю картину вона втекла. Ваша матір ховалася в Андрія, про усе це вона розказала йому. Та вона не знала що Аарон насправді не зраджував, його підставив власний батько, тобто ваш дідусь. Так як він був з ганої благополучної сім'ї, він не прийняв їхні стосунки. Через кілька років коли ти Ілля підріз ваша мама знову зустріла Аарона, вона навіть через кілька років сильно кохала його, він хотів поговорити, та ваша мама була вперта, тож він просто викрав її. Це не тривало довго, адже за одну ніч все змінилось, вона знову хотіла повернутись до нього, та не могла, вона боялась що ваш батько знову так вчинить, тож вона знову втекла, а через деякий час дізналась що вагітна тобою Лука. Тож після твого другого дня народження Андрій запропонував переїхати вам у його рідну країну і ваша матір погодилася на це, всі ці роки вона була нещасна, вона не давала право собі виговоритись бо була надто горда і саме через це вона стільки років страждала. Кожен раз як у неї опускалися руки я була поруч, я слухала її розмови ридання, вона не справлялась. Ви були дуже маленькими, кожен з вас хотів уваги, та її не вистачало, в неї була важка робота щоб дати вам усе що потрібно. Я бачила її обличчя вона була втомлена, як її подруга врешті решт сестра! Я вирішила сама взяти все в свої руки. Саме так Аарон з'явився тут. Я сама його покликала. Я хочу щоб ваша матір нарешті стала щасливою жінкою, все життя вона жила заради вас, а тепер я хочу щоб вона жила заради себе. Зрозумійте її, вона хотіла тільки щастя для вас... - декілька сльозинок скотились моїм обличчям.

Пульс 101 / РЕДАГУЄТЬСЯWo Geschichten leben. Entdecke jetzt