Пульс 101 / РЕДАГУЄТЬСЯ

6. Я вб'ю його

Маттео

Зранку прокинувшись я одразу йду в душ, а потім одягаюсь.

Чую якийсь рух на кухні заходжу і бачу Луку, вона в коротеньких піжамних шортиках та топі. Музика лунає з її телефону, а вона танцює під неї в такт.

Я розцібаю два ґудзика на сорочці - адже дихати просто не можливо, а в штанах стає тісно до болі.

Зупинись Маттео - підказує мій мозок, але не можу, я стискаю щелепу і проходжу на кухню.

-Доброго ранку Маттео. - вітається вона.

-Доброго ранку принцесо. - я прочищаю горло від такої напруги.

-Ем...сідай я приготувала сніданок. - вона знову червоніє, і - це блять до біса мені подобається.

-Дякую, не варто було. - ввічливо відповідаю, хоча зараз думки зовсім не в тому повороті.

-Мені нудно, я не хочу сидіти дома. - говорить вона. -Я не знаю Нью Йорка, друзів тут у мене нема. - сумно розповідає вона.

-Сьогодні я повинен бути в одному з клубів тож ти декілька годин сама. - вона хмуриться, а потім її очі загоряються вогниками.

Ця дівчина щось задумала і чомусь мені здається, що мені це не сподобається.

-А можна мені з тобою. - радісно викрикує вона, але тепер хмурюсь я.

-Це місце не для тебе принцесо. - відповідаю я.

-Ну будь ласка, я тихенько буду сидіти, обіцяю. - вона дивиться на мене щенячими очима, і блять я не можу.

-Добре, але ні на крок не відходиш від мене. - серйозно кажу їй.

-Ура,! - кричить від радості стрибаючи.

-Лука!

-Так так. Не буду.

-І переодягнись щось тепліше це вже не Лос-Анджелес. - вона киває тоді стрімголов біжить до своєї кімнати щоб переодягнутись.

Пройшло кілька хвилин і вона виходить у чорному спортивному костюмі з двома косичками за голові.

-Я готова. - я очі не можу відвести від неї. Вона виглядає навіть у цьому неперевершено.

-Ти дуже красива принцесо, боюсь я можу вирвати усім очі хто гляне на тебе. - кажу беручи її за руку вона досі червоніє. І це справді робить її ще красивішою. Я лише повинен стримуватись. Не можна! Не можна завдавати їй ще більше болю.