Осінь - абсолютно новий початок мого життя.

«Неочікувана зустріч»

«Осінні відтінки, кольорові картини, освітлюючі промені яскравого сонця танцюють, той самий, якого я зустрів в ту саму ніч, звернув на мене увагу».

***

Осінній ранок, звичайний початок тижня, на годиннику 6:20, звук будильника охопив кімнату молодого хлопця, який нещодавно переїхав з мамою в іншу країну, в іншу місцевість, яка була для нього зовсім нова та несподівана. Це рішення було прийнято після того, як батько почав багато пити та в них були постійні суперечки з приводу цього. Мати розуміла, що це буде продовжуватися і продовжуватися, і вона не могла так жити та розуміла, що так буде краще для Фелікса. Хлопець невеликого зросту, мав світле волосся та мав блакитні очі, більше всього він ненавидів свої веснянки, постійно ховав їх під тоналкою. Почувши звук будильника, він прокинувся та повільно відкрив свої яскраві, пронизливі очі, які виглядали немов кристалики, в які хочеться дивитися постійно, одночасно протираючи їх, щоб трохи прийти до тями. В його думках було тільки одне - як встати з ліжка. Взявши себе в руки, він піднявся, одягаючи окуляри та відкривши вікно, щоб провітрити кімнату, був чутний галас дітей, які розважалися на майданчику, ледве чутні розмови, білий попіл летить на підвіконня від сусіда зверху. Хлопець оглядав цей краєвид, та відчував якусь свободу. Ці радощі дітей на їх обличчях, їх емоції, сміх, захоплював усе приміщення. Фелікс і не пам'ятав, коли останнім часом теж так радів. Вийшовши з кімнати, він пішов до вбиральні, гучний голос прозвучав з кухні.

- Синку ти вже прокинувся? - гучним голосом промовила жінка, не високого зросту, мала струнку статуру
- Т~акк - з повним ротом зубної пасти крикнув Фелікс, тримаючи зубну щітку в правій руці.
- Сніданок на столі, яєчня з сосисками. Вибач, що такий простий, я вже запізнююсь, тому мені вже час їхати на роботу. Не забудь будь ласка випити вітаміни перед тим як їсти.
- Нічого страшного, мамо! Не переймайся, я обов'язково вип'ю. Дякую за сніданок! Бажаю успіхів на роботі!

Після усіх ванних процедур Фелікс вийшов з ванної кімнати та повільним темпом підійшов до серванту та дістав склянку, щоб налити собі води та випити вітаміни, які залишила його мати на столі.

На годиннику вже 7:05, а пари починаються о 8:35, тож Фелікс прийняв рішення вже збиратися, щоб встигнути та приїхати без запізнення. Відкривши шафу-купе, він дістав широкі, сині джинси з двома карманами, які охоплюють два боки, сірий светр, який подарувала йому мама на день народження, годинник, на якому він дивиться лише час або скільки кроків пройшов за день, білі шкарпетки та темно-сині конверси. Для університету йому потрібна була лише кулькова ручка та зошит в клітинку. Склавши все в сумку, він пішов до дзеркала та вирішив подивитися на себе перед тим, як виходити.