Коли скалічений Бог Війни став моєю наложницею

Частина 30

У паланкіні дорогою додому Цзянь Сучжоу мав крижаний вираз обличчя.

Він не чекав, що Чен Ті так кортітиме вислужитися, що той втратить останній сором.

Звісно, він наскрізь бачив Чен Ті. Уся ця історія із запрошенням на вечір милування клятими квітами — то лише привід. Імператорові так і не вдалося присікатися до Хуо Уцзю, тож Чен Ті миттю кинувся в бій, щоб підлеститися до правителя.

Врешті, він таки був посіпакою Панг Шао. З іншого боку, Чен Ті не мав високого статусу, тож і нагода вислужитися перед імператором йому випадала рідко. Минулого разу Цзянь Сучжоу відхилив його запрошення, але цим лише зробив собі ведмежу послугу — тепер Чен Ті добився таки прихильності імператора.

Звісно, Його Величність радо пристав на цю пропозицію, не залишивши Цзянь Сучжоу жодного шансу відмовитися. Імператор на радощах тут-таки підвищив Чен Ті на пів рангу, винагородивши його тепленькою посадою.

Нічого й казати, як потішалися придворні. І лише Цзянь Сучжоу більше не треба було вдавати лють — він обурювався щиро.

На час, коли бенкет нарешті закінчився, дощ припустив сильніше.

На додачу до вогкості, дув сильний вітер, від якого навіть важкі оксамитові завіси паланкіна сполохано тріпотіли. І тоді до паланкіну засікало холодним дощем.

За якусь мить, плече Цзянь Сучжоу наполовину змокло, та він навіть не помічав цього, вп'явшись у вікно крижаним поглядом.

Цзянь Сучжоу не був дурнем та розумів, що на бенкеті люди тільки й чекали нагоди аби коштом Хуо Уцзю підлеститись до імператора, тож він не міг уникнути нападок. Проте однаково почувався прикро, що врешті його ошукав саме цей підлабузник.

А ще він думав... Як це все сприйме Хуо Уцзю?

Цзянь Сучжоу завжди боявся, що Хуо Уцзю затаїть на нього злобу. І хоча він не винен у подіях на бенкеті, усе таки Цзянь Сучжоу було не затишно.

У цю мить подих крижаного вітру увірвався до середини, і принц затремтів від холоду.

У горлі йому деренчало і він вже був готовий розкашлятися.

Та перш ніж він встиг бухикнути, його несподівано огорнув м'який та важкий плащ. Плащ вже був зігрітий теплом людського тіла, коли Цзянь Сучжоу опинився миттєво завитий у нього.