Коли скалічений Бог Війни став моєю наложницею

Частина 17

Цзянь Сучжоу, природно, і не здогадувався, як його обмовляють у таємному листі, що його отримав Хуо Уцзю. Він із задоволенням потинявся Міністерством Обрядів та знову пішов до свого кабінету, щойно повернувся у маєток.

Завдяки розмові, яку вони мали напередодні, Цзянь Сучжоу зблизився з Джи Ю. Сьогодні він навіть отримав від нього дві книги, оскільки міністр хотів, щоб принц також їх прочитав.

Звісно, це були книги з неофіційної історії.

Завдяки власному досвіду, Цзянь Сучжоу був більш-менш відкритим до неофіційних версій. Тож, подякувавши Джи Ю за його добрі наміри, він поклав обидві книги на своєму столі.

Кому цікаво, той може їх почитати. А Цзянь Сучжоу ризикувати собою не збирався — а ну ж його знову затягне у новий світ?

Крім того, у принца були інші важливі справи.

Наприклад, секретний лист, який йому надіслали два посадовці.

Він був надзвичайно обережним і приховав лист, коли отримав його спозаранку. Лише впевнившись, що навколо немає нікого, він відкрив та прочитав листа.

Як він і здогадувався, у ньому не було нічого корисного.

Ці два чиновники займали невисокі посади. Проте вони служили у Міністерстві Робіт, а оскільки замовлення на відновлення Зали Предків передали саме туди, вони легко могли довідатися скільки що коштує та хто за що відповідає. Вони також зробили підрахунки для Цзянь Сучжоу та вирахували, скільки грошей зможе отримати з цього проекту Панг Шао.

Сума й справді була значна.

Ці двоє посадовців дійсно переймалися з цього приводу. У листі вони запитували його чи не варто залучити їхніх людей до проекту.

Цзянь Сучжоу глибоко задумався.

Наскільки він розумів вдачу справжнього принца, той не став би сидіти склавши руки. Навіть якщо він нічого не здобуде, або й втратить, принаймні він спробував би відігратися.

Але Цзянь Сучжоу знав, що це було марною справою.

Панг Шао ніколи не дозволить керувати коштами людині, якій він не довіряє. Тож навіть якщо принц матиме людей у проекті, їм не вдасться й пальцем торкнутися грошей, виділених двором. Єдине, що можна було зробити — зібрати докази корупції та доповісти про них імператорському двору...