Коли скалічений Бог Війни став моєю наложницею

Частина 19

 Коли Цзянь Сучжоу відвідав покої Гу Чангюна того вечора, Сюй Ду також вже чекав на нього там.

У кімнаті стояв накритий стіл, але поруч не було жодного служника, що мав б прислуговувати їм.

Коли Цзянь Сучжоу увійшов, обидва чоловіки вклонились, виказуючи свою пошану, а Гу Чангюн налив йому чаю.

Цзянь Сучжоу сів на чільномі місці.

"Пане, вранці Ви повідомили про свій візит, тож цей підданий наказав приготувати для Вас рибу-білку*" - з посмішкою промовив Гу Чангюн, підсовуючи тарілку до Цзянь Сучжоу.

* "Риба-білка" — це спосіб приготування риби у кисло-солодкому соусі, найчастіше — коропа. Рибу розбирають на два філе, не зрізаючи з хребта, тоді ці філе тонко надрізають, так, щоб м'ясо і далі трималось на шкірі, вмочають у кляр та обсмажують. При цьому кожна часточка м'яса ніби настовбурчується. Виходить така "кудлата" запечена риба. Подають з солодкавим соусом.

Є ціла легенда появи такої страви.

Одного разу, імператор Цяньлун таємно відвідав місто Сучжоу. Замаскований під простолюдина, він довго бродив вулицями, а коли зголоднів — зайшов до ресторану «Сосна і журавель»

На жертовному вівтарі у ресторані лежав короп, і імператор наказав подати йому цю рибу. Короп на вівтарі був призначений як офіра богам і предкам, а не для їжі. Та кухар впізнав імператора і побоявся відмовити.

Щоб уникнути гніву богів, кухар приготував коропа так, щоб він за формою нагадував білку, а не рибу. Чому саме білку? Бо за вимовою слово "білка" співзвучне з назвою його ресторану.

"Чому б пану не скуштувати?"

Це трохи збентежило Цзянь Сучжоу.

Солодкі страви йому не смакували, особливо кисло-солодка кухня цього краю. За минулі кілька днів майже всі страви на його столі були приготовані у північному стилі.

Невже справжній принц полюбляв солодкуваті страви?

Цзянь Сучжоу з підозрою поглянув на Гу Чангюна, на обличчі якого відбилося легке здивування.

"Невже пан не хоче покуштувати?"

Замість відповіді Цзянь Сучжоу підхопив паличками шматочок риби.

Та щойно він поклав її до рота, як солодкий присмак змусив його скривитися.

Його палички завмерли у повітрі.