Через 1 тиждень
— Ми будемо за 10 хвилин, шеф, – сказав Ніколай з водійського крісла.
— Хм...
— А якщо це пастка?
— Я не думаю. Не після того, як я катував їхнього головного і ми вбили половину їхніх людей за кілька хвилин. Вони дуже налякані, – пробурмотів я, дивлячись у вікно.
Я ненавидів бути далеко від Айли. Але коли мені зателефонували з Black Club і сказали, що вони знають, де Альберто, у мене не було вибору.
Два тижні, і він знову переховувався. Він був довбаним боягузом. Він покинув штат того ж дня, коли ми знайшли Айлу.
Похитавши головою з відразою, я боровся з бажанням щось зламати. Він був загрозою, від якої я мав позбутися якомога швидше. Поки він був живий, Айла були в небезпеці. Як і малюк.
Я подивився на свій телефон, міркуючи, чи телефонувати Медді чи Віктору. Це вперше, коли я був далеко від Айли, від коли ми її врятували.
Айла залишалася без змін. Невелике поліпшення або взагалі ніяких.
Вона більше не торкалася піаніно. Як би я не наполягав.
Вона все ще не промовила ні слова. Здається, що минули роки, відколи я чув її голос.
Якби я не годував її, вона б не їла. І ми швидко зрозуміли, що вона буде їсти, лише якщо я її годуватиму. Одного разу Медді спробувала, але Айла відмовилася з'їсти хоча б шматочок.
Я поглянув на годинник. Двадцять хвилин, як я покинув маєток. Айла спала, коли я залишив її, і сподівався, що вона спатиме, доки я не повернуся додому.
Ще п'ять хвилин. Я заходив, отримав довбану інформацію, виходив, після чого повертався до Айли.
П'ять чортових хвилин.
Мій телефон почав вібрувати, вирвавши мене з роздумів. Глянувши на екран, я побачив, що телефонує Віктор. Я миттєво відповів на дзвінок.
— Що таке? Що трапилося?
— Алессіо, – почав він, але не встиг закінчити.
Я почув крик на задньому плані:
— Ніі!
Мене охопила паніка, я сів прямо, мої руки тремтіли.
— Що відбувається? – кинув я важким від страху голосом. Я помітив як Ніколай дивиться на мене в дзеркало заднього виду зі стурбованим обличчям.
YOU ARE READING
Мафіозі та його Ангел 3
Historical Fiction«Війна триває... битва за його Ангела» Айла Мої крила були готові злетіти, але він їх підрізав. Перо за пером, поки від них нічого не залишилося. Тоді прийшов мій рятівник. Він залишив за собою кроваву баню, щоб знайти мене. Він кохає мене. Він хоче...