Збірник замальовок

Happiness daycare

Звичайний літній день. Більшість дітей гуляють і граються разом зі своїми друзями. Підлітки влаштовують пікніки і танцюють під дощем, котики бігають із собаками. А Бан Чан весело йде на нову роботу під музику.
Він мав темне кучеряве волосся, чорну футболку з кофтою, джинси та світлі кросівки. На його голові були навушники старої моделі, а в руках плеєр, прикрашений кольоровими наліпками.

Чоловік зайшов у приміщення, привітавшись із власницею дитячого садка, яка мала від'їхати по справам на тиждень, тож, на жаль, Чан мав залишитися сам із кухарями й охороною, оскільки інші вихователі теж зайняті. Хлопець сказав, що впорається та радісно пішов до своєї шафки. Він сховав там навушники та інші дрібнички, після чого зайшов у ігрову кімнату, проте там нікого не було.
Трішки засмутившись, Крістофер сів на стілець та почав чекати, аж прийдуть усі діти.

Першою прийшла маленька дівчинка, до якої заступник виховательки підійшов із теплою усмішкою:
- Привіт, я ваш новий вихователь. Як тебе звати, красуне?
На ці слова дитина злякалася та відбігла від старшого, через що Чан почав збентежено кліпати очима.
Зітхнувши, він знову сів на своє місце, поки не прийшли інші діти.

Крістофер встав, набравши повітря та підійшов до щасливих облич.

- Вітаю вас, діти. Мене звати Крістофер Бан, але ви можете називати мене Чан-хьон або ж Чан-оппа. Я ваш новий вихователь, сподіваюсь, ми станемо друзями. - Він знову ж таки усміхнувся. Усі діти мовчали, але після того, як він закінчив, знову почали кричати та бігати. Деякі навіть, як та дівчинка, боялись хлопця та відходили на кілька метрів.

Крістофер розгублено намагався усіх заспокоїти та посадити на місця, щоб розпочати урок, але дарма.
Лише одна дівчинка слухняно сиділа, очікуючи початку. Вона співчутливо глянула на вихователя, після чого підійшла до нього, взявши за руку.

- Чан-оппа, не сумуйте, будь ласка. Вони так завжди. - Після цих слів чоловік зітхнув, поглянувши на дівчинку. Він погладив її по голові та спокійним тоном вимовив:
- Ох, все в порядку. Тебе як звати? Ти знаєш як їх заспокоїти?

- Мене звати Бінна. Со Бінна. Так, я знаю. - Дитина підійшла до своїх однолітків, встала на стіл і голосно закричала. - Мовчати всім, урок розпочався, поважайте Чан-оппу! - Усі поглянули на неї, після чого сіли за стіл, як і вона.
Крістофер подякував, думаючи, що її ім'я їй дуже пасує, оскільки Бінна означає "блищати".
Він підійшов до дошки, розповідаючи нову тему, але, здається, ніхто, крім тієї дівчинки не слухав. Хтось навіть почав кидати паперові літачки у вихователя.