One hundred dollars

after.

Кажу тобі у густо битумній темряві:

«Вони всі – не ті.

Ти в мене ось тут.

І ти безпомилково знаєш де.

Чонгук сидить на підлозі перед низьким журнальним столиком, підперши щоку кулаком і проводячи долонею над запаленою свічкою. Полум'я гріє, але не обпалює, залишаючи чорні лінії на шкірі. Гугу спить на дивані і голосно сопе згорнувшись у клубок. Годинник на стіні показує початок одинадцятої вечора. З відкритого вікна долинають звуки машин, що проїжджають по трасі, гудки, лай собак і чиїсь розмови. Ноги оніміли від довгого сидіння в одному положенні, але Чонгук не знаходить у собі сил зрушити з місця.

У теплому світлі свічки в крихітній відкритій коробочці з чорного оксамиту красиво блищить витончене кільце, обрамлене камінням. Чонгуку хочеться всоте подивитися на їхні ініціали, вигравірувані на внутрішній стороні, але натомість він знову бере телефон та перевіряє месенджер. Повідомлення, яке він надіслав Техьону ще о шостій вечора, так і висить непрочитаним.

Чонгук має багато запитань, які він боїться ставити. Він має багато підозр, які він боїться підтвердити. Він має багато сумнівів, у яких він боїться переконатися.

Сьогодні він прокинувся о шостій ранку і встиг побачити, як Техьон, бризнувши духи в западинку між ключицями, вислизнув зі спальні. Через кілька хвилин після цього грюкнули вхідні двері. Заснути Чонгук потім так і не зміг.

Це тривало не день чи два, третій тиждень Техьон йшов кудись рано вранці, а повертався пізно ввечері. У ті рідкі дні, коли їм вдавалося побути разом, він здавався розсіяним, ніби подумки був не тут, не з ним. Коли Чонгук запитував, відповіді отримував надто розмиті, непереконливі, набір спільних слів, покликаних відвернути реальну причину.

Все стає надто складним. Їхні стосунки ніколи не давалися йому легко, тому що він не вміє розмовляти про головне, йому все ще важко вдається оголювати почуття, а Техьону тільки це й потрібно – серце навиворіт, простягнута рука, гучні й чесні слова, на менше він не згоден.

Вони часто сварились, як сваряться всі пари, і Техьон доводив його доти, поки Чонгук не розкривався перед ним повністю, поки не заявляв про всі свої тривоги, всі свої сумніви, і тільки після цього вони заспокоювалися, починали говорити, починали вирішувати все разом.