One hundred dollars

11.

Ти пиши мені, я справді все читаю,

Лиш не завжди можу віднайти слова.

Щиро кажучи, взагалі не уявляю,

Як у тобі знаходиться стільки тепла.

Чонгук простежує куди напрямлений задумливий погляд Юнгі та, побачивши причину його раптового ступору, посміхається. Він нахиляється до його вуха, той навіть не помічає, і шепоче, майже притискаючись губами до мочки:

– Що, хьоне, подобається?

Юнгі здригається, рефлекторно ударяючи Чонгука ліктем у живіт. Молодший закашлюється, хитаючись, і обурено дивиться на Юнги.

– Хьоне, ти охуїв? – потираючи живіт, цікавиться Чонгук.

– Це ти охуїв! – підскочує Юнгі, але Чонгук помічає в погляді старшого невластиве йому хвилювання і знову не може стримати посмішки. Міна це передбачувано бісить, і він замахується, щоб вліпити своєму тонсену запотиличник, але Чонгук спритно повертається, хапаючи його за зап'ястя і розвертаючи у бік хлопців, на яких він мав необережність так відкрито вирячитися.

– Здається, вони дивляться прямо на нас, – регоче Чонгук, схилившись ближче до Юнгі, і з подивом помічає, як фарба стрімко заливає бліде обличчя.

– Відчепися від мене, – шипить Юнгі, відпихаючи від себе молодшого і роздратовано потираючи руку, але потім знову випадково кидає погляд на групу старшокласників, від яких уже й сліду не залишилося. – Якого біса...

– Хьоне, якщо тобі хтось із них подобається, то це не страшно, – довірливо повідомляє йому Чонгук, але Юнгі вловлює в його голосі нотки глузування і кидає на Чона такий лютий погляд, що, якби мав здатність ними спалювати вщент, Чонгук би вже сотню разів згорів на місці. – Розумієш, з нормальними людьми таке трапляється. Вони відчувають почуття.

Але Чонгуку зараз хоч би що.

Завдяки йому Юнгі виліз із тієї бійки після клубу не лише живим, а ще й відносно здоровим, тож старший у нього в боргу. Вони обидва це знають. Чонгука розв'язані руки тішать так само сильно, як дратують Юнгі. До того ж молодший зараз у страшенно гарному настрої після того, як Техьон прибіг до нього навідатись у лікарню, ледь почувши про те, що сталося. Можливо, він його і не простить, але одного усвідомлення того, що йому не байдуже, достатньо.