Libertas

¹³

- Ти можеш залишитися зі мною?

Чонгук дивується і розгублено дивиться на нього. Його прохання звучить якось не так як завжди, а якось нікчемно, що й спантеличує, тому він затихає.

- Мені сняться кошмари в цьому будинку. Тому я й заснути часто не можу.- признається Чім і Чон досі не розуміє.

- А до чого тут я?- все ж таки питає він, відчувши поглажування пальців на своєму зап'ясті.

- Мені легше коли в цьому будинку я не один. Точніше з тобою – Брюнет голосно видихає. Ці слова так звучать, наче це невеличке признання в прив'заності, а точніше в затишку. Чіміну з ним є затишно і від цього в тому серці, зарослому колючими кущами, щось приємно зашелестіло.
Чон ситуацію хлопця розуміє, тому й киває.
- Добре.- погоджується він, підіймаючись з місця, і хлопець за ним теж це повторює.
Просто він починає розуміти відчуття хлопця, починає розуміти як йому важко і починає розуміти, що це все не так просто.
Чонгук вже не вмикав світло, а довіряв Чіміну, що веде до ліжка крізь темряву.
Воно з лівої сторони від вікна, тому хлопець повів в ту сторону, а після сам лягає, рухаючись до стіни. Він потім тягне за собою Чона, що валиться збоку.
Чонгуку тут незручно, якась атмосфера інша, що аж не по собі. Крім того, він перший раз ночує з Чіміном в одному ліжку і це соромить, тому він відвертається в іншу сторону.
Хлопець це помітив, тому пустив смішок. Він знає, як соромить брюнета. І гріх не признати, що йому це подобається, тому він й це робить, інколи спеціально.

- Чон,  - кличе його Пак вкотре за цей час.
- Спи. - видає брюнет накрившись ковдрою.

- Чонгук, - знову видає він і той ігнорує, заплющивши очі та нахмуривши брови.

- Чон Чонгук!

- Та твою заразу, що?- він повертається до нього розплющуючи очі, поглянувши злим поглядом, і той посміхається, що й злить його більше.

- Нарешті повернувся. - Чімін заразу обійняв за талію, присуваючись ближче, одночасно дивуючи хлопця, що розширивши очі дивиться на його руки, які зробили кільце на  талії.

- Я тобі ще допомагаю, а ти мене торкаєшся? - фиркає брюнет і хлопець видає смішок, затихнувши на кілька секунд, а після швидко дьоргає на себе Чона заставляючи його впасти собі на грудну клітку та високо крикнути.
Він шоковано дивиться великими очима на лице Чіміна, на якому красується посмішка.