Libertas

⁹

- Попробуй ще раз. - просить Чімін твердим голосом і Чонгук пробує.
- Більше коліно всередину, одночасно бий рукою і рухай ногою. - просить Чімін і Чонгук знову б'є вже виконуючи прохання Пака, тільки не виходить, тому це вже й почало казити хлопця, і він вже з усієї дурі старається бити грушу одночасно відточуючи крос. Чімін бачить, що Чонгук роздратований, але мовчить, бо сам проходив цю стадію, тільки коли він почав із усієї сили лупасити грушу, то тоді охоронець сам налякався, тому швидко підбіг до нього і перехопив руку перед ще одним ударом.
Чонгук дивується і різко зупинившись, він чуть не впав.
Брюнет просто злиться і йому потрібно свою злість вичерпнути, але марно, тому він і ще хоче, тільки Чімін зупинив.
Чонгук дивиться на нього роздратовано і старається видьоргнути свою руку, але не виходить із хватки за лікоть Чіміна.

- Відпусти. - просить він стараючись вирватися, але Чімін не пускає.

- Ти пораниш так зап'ястя. - тільки марна справа і Чонгук досі старається вирватися не слухаючи Чіміна, тому той голосно видихає теж злившись, тільки старається заспокоїтися.

Він швидко бере за плечі вже Чонгука і розвертає до себе, щоб груша була позаду брюнета. Той дивиться пронизливо на нього, але вже не брикається, тільки мовчить, як риба, дивлячись грізно на хлопця декілька секунд.
Чімін не відпускає, а просто тримає, заставляючи дивитися на себе, чи у очі і Гук це робить одночасно заспокоюючись.

- Цей вид спорту тобі не підходить. - говорить пізніше Чімін і Чонгук хмуриться дивлячись пронизливо.

- Чорт забирай, правда? Я наче не знаю. - похабний Чон на мить вернувся.
Чімін насмішливо посміхається, адже це його дратує теж, тому він нахиляється до нього ближче дивлячись одночасно у вічі і Чонгук застигає не розумівши, що хоче Чімін.

- Твій язичок як буде говорити гадості, то, - він дивиться пильніше і бачить, як Чон розгубився, тому нахилився ближче вже до вуха починаючи шептати. - я відкушу. - шепіт розноситься по тілу мурашками, а слова Чіміна заставляють закипатись в середині.

Очі стали, як в оленятка, а дихання затрималося, він вже спокійно міг видихнути коли Чімін відсторонився, дивлячись з посмішкою на лице Гука, що почало червоніти.

- Ось і славно. - видає він відходячи від багряного хлопця. - Пора додому.

Чонгук декілька секунд був у ступорі хлопавши пушистаими віями, а потім пішов за Чіміном, який вже був біля виходу.