Знову старовинний запах книг, затишні крісла та де-не-де сонячні проміння. Багато пилюки та загадковості, але в цьому всьому щось було. Те, що мене завжди зачаровує. Стародавність, загадковість чи цікавість? Напевне, останнє. Сама не розуміючи цього за ці тижні я явно влюбилася в цю країна. Вона справді інша, не така як всі, тут панує спокій, дружба та магія, яку не можна порушувати.
- Про що задумалася?- різко перебив мене Артур.
- Як тут гарно,- одразу відповіла я.
- Я радий, що тобі тут добре,- хлопець став біля мене і так само дивився в одне з вікон бібліотеки.
- Хотіла запитати,чому тут ніколи немає людей, коли не приходжу завжди пусто.
- Тому що, це заборонена бібліотека, вона тільки для королів та королев,- пояснив він,- в нашому замку є ще чимало бібліотек, в які ходять інші люди навіть простолюд.
- Але тоді я не маю тут знаходитися.
- Так, але тебе б це не зупинило, тому я дозволив тобі вхід сюди,- я побачила як хлопець злегка усміхнувся.
- ...дякую,- зашарілася я.
- Отож, ти хочеш провідати свою маму?- поміняв тему Артур.
- Звичайно.
- Ну тоді, я можу тобі запропонувати поїздку до твоєї домівки, звичайно з твоєї згоди.
- Справді? Це ж чудово, я можу хоть зараз зібратися.
- Ахах, не поспішай, виїжджаємо завтра зранечку.
- Виїжджаємо?- перепитала я.
- Так, я їду з тобою.
- Чому це?
- Ну, по перше саму я тебе не відпущу, а по друге...ем... ну я ніколи не бачив як живуть прості люди на Землі, мені б було дуже цікаво подивитися,- знітився він, а я лиш засміялася.
- Попереджаю, там брудніше і більше народу.
- Я не боюся бруду,- але його очі забігали.
- Добре, добре, а можна я сьогодні вийду за межі палацу, хочу прокататися на Тумані.
- Туман- це твій кінь?
- Ага, я давненько не дихала свіжим повітрям. Але попрошу, щоб я була одна без всяких охоронців, добре?
- Ехх...добре, але будь обережно.
Юний король вже хотів йти, але я несподівано вигукнула:
- Можна ще одне питання,- опустила очі я.
- Кажи,- дозволив він і призупинився.
- ... це справді правда, що Умбра хоче напасти?
Його лице одразу покрила якась тінь, схвильованість та водночас злість.
- Звідки ти це взяла?
Але зрозумівши, що я не можу розповісти йому про мою зустріч з батьком, я збрехала:
- Підслухала, коли двоє чоловіків говорили,- почервоніла я.
- Раджу, менше підслуховувати, а то можеш почути щось, за що віддаш життя,- грубо сказав він і різко обернувшись вийшов, а я лиш голосно ковтнула слину.
***
Прокататися по ніби безмежних землях та подихати свіжим, гірським повітрям виявилося безцінно. Я провітрила всі свої думки та відключила голову. Були лиш я та мій вірний кінь, який ніс мене по всіх просторах цієї землі. Я вже відчувала як скоро я буду вдома, в обіймах матері та в своєму улюбленому ліжку за чашкою кави і своїм улюбленим ноутбук. Ох, як я сумую за всіма соціальними мережами та за Євою. Вона напевне мене вб'є за те що я так довго не ходила з нею на каву. Моє життя було доволі цікавим і до зустрічі з Зодіаксом, але тепер воно стали вдвічі або й втричі цікавішим і небезпечнішим.
Проїжджаючи повз деякі плем'я я старалася заглядувати до них. Мені було цікаво, як живуть інші, адже кожний знак- це свої традиції, характер, тварини і т.д. В племені Близнюків, як я думала, не було близнят, хіба що двоє- троє. Люди були зовсім різні, але об'єднював їх масивний браслет на зап'ястку. Зловивши якогось хлопчака, я запитала для чого ці браслети, він відповів що для оборони. В любу мить цей браслет претворюється в жилізний щит, який оберігає хазяїна.
Наступні племена були не менш цікавими, в кожному племені був свій одяг і також щось що об'єднювало їх усіх. Я взялася записувати характеристики кожного з них:
"Стрільці- я знаю про них найбільше, вони загалом дуже відкриті та допитливі. Поки я в них перебувала, я була ніби в таборі, затишному таборі, я за ними сумую. Улюблена зброя стріла та лук, деколи кинжал. (Вождь- Робін Геллман)
Скорпіони- відстороненні, ніби живуть в іншому світі. Більшість людей засмаглі та темно волоссі. Дуже гнучкі в бою та полюбляють списи, як холодну зброю. ( Вождь- Вортус, просто вортус)
Терези - дуже спокійні, вони перебувають при королівському дворі, одні з найкращих союзників та радників вищого правління. Цей народ ніколи не приймає участі у війнах, адже вони створенні не для битви, а для підрахунків та стратегій, як сказали вони. ( Вождь- Еліс Беннет)
Діви- як я і казала врівноважені та марнотратні. Все плем'я майже покрите в золоті, попадаєш ніби в давню Грецію. В бій беруть довгі, сталеві мечі. ( Вождь- стерва Лілея Емерсон)
Леви- зарозумілі, але мудрі, до того ж красиві. Сама місцина доволі проста. В бою беруть в руки любу зброю, їм всеодно чим битися. Хмм..це видно. (Вождь- Артур Вільямсон також король Зодіаксу)
Раки- емоційні та невгамовні. В цьому племені нема розкоші, але так само й простоти, лиш високі намети оздоблені красивою вишивкою. В них дуже цікава зброя, рукави з дуже міцного та гострого коралу, які одягаєш до ліктів і б'єшся в ближньому бою. ( Вождь- Лавінія Джонс)
Тельці- вперті та підлі, але водночас розсудливі. Вони завжди ходять групами, йдуть вони на просту прогулянку чи на тренування їх завжди щонайменше трьох. Користуються невеликими кинжалами в бою, кажуть тоді ворог не знає що в тебе в руках. ( Вождь- Спенсер Сміт)
Овени- доволі динамічні. Більше люблять прохолоду та затишність. Так як і всі собі їх уявляють, в них роги, в когось більші, в когось менші. Це напевно єдине плем'я, яке було доволі дивним і цікавим. До того ж в бою вони найбільше використовують роги, а для дального уже стріли. (Вождь- Яра Дергейт)"
Це були наразі всі племена, які я встигла швидко подивитися та записати. Я була впевнена, що ці записи мені допоможуть в подальшому майбутньому. Залишилося відвідати тільки плем'я Риб та Водоліїв, але це вже якось потім. Наразі мені потрібно повертатися, а то сутиніє, а завтра важливий день.