Після того, як Ширлі кинула їх, її незабаром спіймав Ю Хво і зв'язав разом із Саллі на ліжку.
Усі повернулися вниз і зібралися навколо журнального столика.
Шу Сюе та Ян Шу були трохи задумлеві й не видавали жодного звуку.
Ву Лі якийсь час дивилась на запитання й раптом сказала: «Якщо справжня Ширлі справді всередині кулі, то потрібні лише дві шафи, щоб три Ширлі були сховані там. Ширлі з м'ячем і фальшива Ширлі з м'ячем. Раніше Сяо Ян розказувала мені історію про привидів, у якій говорилося, що привиди на фотографіях і в дзеркалах — це тіні. Вони плоскі і двовимірні. Вони можуть бути дуже тонкими і можуть увійти в щось, схоже на папір. Якщо Саллі та фальшива Ширлі такі, то трьом Ширлі знадобиться лише одна шафа, щоб умістити м'яч......».
Ян Шу прийшла до тями й додала: «Я не думаю, що вони можуть стати схожими на папір. У них є температура тіла, серцебиття і тінь. Вони нічим не відрізняються від справжньої людини».
Ву Лі кивнула: «Тоді дві шафи».
Вони спокійно обговорювали, ніби щойно розгадували кросворди в журналі.
Ю Хво глянув на них з легким подивом. Батько і син Юї не могли до цього звикнути.
Що ж до правильної відповіді, для них це було неважливо. Їхнім наміром було написати неправильну відповідь.
Такий серйозний аналіз питання був досить різким.
Шу Сюе тихо прошепотіла Ю Хво: «Просто залиш їх. Вони засмучені».
Ю Хво: «Що ти маєш на увазі?»
«Ми торкнулися цього минулого разу, коли спілкувалися. Вони сказали, що це звичка, яку вони навчилися, працюючи в лікарні. Оскільки значні зміни в емоціях можуть вплинути на їхню роботу, кожен раз, коли хтось помирає або трапляється щось подібне, вони завжди будуть робити це і обговорювати щось раціонально. Таким чином це може трохи допомогти...», — пояснила Шу Сюе.
Ю Хво на мить завмер, перш ніж кивнути.
«Мені було незручно, коли я вперше побачила цей м'яч, але...», — Шу Сюе зітхнула.
Ю Хво зрозумів, що вона мала на увазі.
Насправді вони вже підозрювали, що всередині м'яча є щось, але тепер, коли їхні припущення підтвердилися, вони не могли почуватися щасливими з цього приводу.
Зрештою, справжня Ширлі в щоденнику не була якимось канібальним великим босом. Вона була просто маленькою дівчинкою...
Навпаки, двоє, зв'язані на ліжку, справді огидні.
Ву Лі на деякий час замислилась, перш ніж просунути аркуш Юй Веню: «Відповідай. Випустіть цих двох».
Юй Вень не взяв маркер, а натомість схопив себе за волосся: «Я стояв біля дзеркала, коли увійшли брат Цінь і бос Чу. Бос Чу, здається, поспішно сказала мені не випускати їх занадто швидко»
«Га?», — Ян Шу була збентежена: «Чому ні? Ти неправильно почув?»
Юй Вень також був збентежений: «Я теж не знаю. Це був просто рядок. Можливо, я невірно почув...»
Він нерішуче взяв маркер, але його зупинив Ю Хво.
Він знову запитав, щоб підтвердити: «Це сказала Чу Юе?»
Юй Вень: «Так».
«Тоді не випускай їх», — сказав Ю Хво.
"Ти впевнений?"
«Так», — Ю Хво пояснив: «Напевно, намагається накопичити час».
«Для чого?», — Юй Вень був ще більше збентежений.
Ю Хво замовк на кілька секунд, перш ніж безвиразно відповісти: «Боїться, що ми з Цінь Дз'ю знову захопимо вас усіх уночі».
Юй Вень: «Ооооо! Зрозумів».
Ю Хво і Цінь Дз'ю провели в дзеркалі найдовше і постраждали найбільше, тож саме вони замінили Саллі та Ширлі.
Якби не було внесено жодних змін, цілком ймовірно, що це знову будуть ті двоє.
Хто міг би це витримати?
Тепер, коли Чу Юе бере на себе ініціативу накопичувати час, результат може бути трохи кращим, якщо вона замінить Ю Хво.
Принаймні, у групі буде Ю Хво, якого потрібно захопити, і можна буде досягти кращого балансу сил.
Тобто, якби він міг прокинутися...
Юй Вень, який думав про це, впав у відчай.
Вони чекали до останніх двох хвилин перед 6 вечора, перш ніж випустити Цінь Дз'ю та Чу Юе.
Оскільки відповідь змінювалася надто багато разів, для розбірливості на папері з'явилося -2.
Зі своїми інстинктами студента Юй Вень відчув біль, коли побачив це.
Але інші не звернули на це уваги.
Можливо, вони заразилися великими майстрами і відчули, що прийшли сюди не для того, щоб скласти іспит, і їхньою метою було не отримати високі бали для складання.
Вони були тут, щоб створити проблеми.
***
О 7:20 уночі вітер увійшов у вікно, через що штори головної спальні розвіялися.
Сьогодні головна спальня була дуже пустою, а велике ліжко було порожнім. Дівчат, які лежали на ліжку останні дві ночі, ніде не було видно. У кімнаті була лише одна людина.
Вона сиділа на дивані, похиливши голову, її коротке волосся закривало половину обличчя.
Це була не хто інша, як Чу Юе.
Її охопило сильне почуття голоду, і її шлунок кілька разів закричав. У тихій ночі це було особливо помітно.
Вона нахмурилась і облизнула сухі губи, перш ніж раптом розплющити очі.
«Така голодна...», — пробурмотіла Чу Юе. Її голос був хрипким, зовсім не схожим на її звичайний голос.
Вона підтрималася на підлокотник дивана і встала, трохи хитаючись. Вона кілька разів потерла скроні рукою.
«Занадто голодна».
Вона сказала це, прямуючи до дверей.
Повз її ногу проскочила тінь. Це був м'яч, за яким вони ганялися весь день.
У якийсь невідомий момент часу він повернувся до шафи в головній спальні і тепер мовчки слідував за Чу Юе.
Можливо, через кут, губи мультяшного обличчя на гумовій поверхні здавалися опущеними. Це виглядало водночас розгубленим і скривдженим.
Чу Юе відчинив двері, дозволивши м'ячу викотитися та переміститися на протилежний кінець підлоги.
Сьогодні ввечері в дитячій кімнаті також стало на одну людину менше. Ю Хво там не було.
Коли Чу Юе штовхнула двері до кімнати, Цінь Дз'ю вже прокинувся. Він стояв у центрі кімнати, застібаючи манжети.
М'яч підкотився до його ніг і кілька разів потер кінці штанів. Цінь Дз'ю нахилився, щоб підняти його, і вони одне за одним вийшли з кімнати.
Звук стрибка м'яча продовжував лунати сходами вниз. Коли звук віддалився, з невеликого горбка на ліжку визирнула голова.
Світло-золотисте волосся «Ширлі» було в безладі від сну. Вона лежала обличчям вниз і розкинула руки й ноги. З усіма чотирма кінцівками, прив'язаними до стовпа ліжка, вона виглядала трохи смішно.
«Салі! Салі», — вона покликала спуститися на нижню койку.
Через мить Салі теж висунув голову.
«Допоможи мені розв'язати мотузку», — вона просила.
Саллі: «...Мене зв'язали двічі»
Це тому, що він був божевільніший за Ширлі, коли був голодний.
«Все марно!», — знову казала вона.
Саллі знову сховав голову в простирадло.
«Тоді я зроблю це сам», — Ширлі гнівно пихнула: «Допоможи стежити за цими неприємними гостями».
Саллі насуплено пробурмотів: «Хіба ти не чув, що вони всі внизу? Раніше сказали, що всі будуть спати внизу. Вони не підуть».
«Ширлі» знову пирхнула.
Ліжко продовжувало скрипіти. Людина там нагорі дуже жорстоко боролася.
Якби це було минуле, Саллі доклав би більше зусиль, ніж вона, щоб втекти, і міг би все перегризти своїми тонкими гострими зубами.
Але він тільки облизав губи і не мав наміру рухатися.
Сьогодні ввечері він чомусь був не в настрої. Можливо, це сталося тому, що він бачив, як гості ганяються за м'ячами, відкриваючи багато... багато речей по дорозі. На той час вони з Ширлі не були доведені до такого стану.
«Чому ти намагаєшся встати?», — Саллі похмуро спитав: «У нас є інші, які допомагають нам наповнити наші шлунки сьогодні ввечері, то чому ти встаєш?»
Незважаючи на те, що те, що вони їдять, незабаром виплюнеться назад, це принаймні наповнить його шлунок тимчасово.
Йому було нічого втрачати.
«Я ненавиджу м'яч», — Ширлі була зайнята боротьбою.
У цей момент її тон був схожий на божевільні слова в другій половині щоденника.
«Вони грають лише з м'ячем. Я ненавиджу її! Я справжня Ширлі», — пробурмотіла вона.
У минулому, щоразу, коли вона вимовляла ці слова, Саллі повторював речення: «Так, безглазда і дратуєш»
Але сьогодні він нічого не сказав.
"Ширлі" вишкірила зуби й потерла гострі зуби об мотузку, наче пилку.
Руки й ноги у неї короткі, але шию можна витягнути досить довго.....Така довга, що виглядала дивно.
Через довгий час Саллі раптом пробурмотів: «Ні, ти не така».
Ширлі припинила гризти. Її фальшивий вигляд невинності зник.
Вона кліпнула кілька разів і нахилила голову: «Ти шкодуєш про це, Саллі? Хіба ти не ненавидів її за те, що вона зайняла твоє місце? Хіба я не допомогла тобі зайняти її місце?»
Саллі мовчав.
Ширлі витягнула шию й вкусила ту частину мотузки, яка була наполовину перерізана.
Так і продовжувалось.
Перекусивши першу мотузку. Вона звільнила ліву руку і по-дівчачому кокетливо сказала: «Марно жалкувати! Я ненавиджу цю кулю, тому планую спалити її сьогодні».
«Слухай...», — прошепотіла вона: «Її голова стрибає вниз. Це повинно бути в кімнаті для гостей. Чуєш? Її тіло досі катається по будівлі. Ймовірно, хоче погнатися за головою. Я збираюся її спіймати».
«Гості сьогодні такі повільні. Чому вони ще не почали?», — Вона поскаржилася: «Я вже приготувала свої сльози».
Саллі глибше занурив голову.
Він не хотів відповідати цій......"сестрі".
Але його голод переміг. Незабаром після цього він також витягнув шию і почав гризти мотузки.
«А... Почалося», — Ширлі раптом заговорила: «Я відчуваю це! Зловили невдачливого!»
***
Внизу Цінь Цзю та Чу Юе стояли біля дверей кімнати для гостей. Відскок м'яча був неспішним.
Чу Юе потерла живіт і спонукала дивним тоном. «Поспішіть і відкрийте двері. Я справді голодна».
Цінь Дз'ю підняв брову і повернув дверну ручку...
Не вдалося відкрити.
Чу Юе: «......»
Цінь Дз'юсказав: «Всередині щось загороджує двері».
Шлунок Чу Юе знову закричав.
Цінь Дз'ю сказав: «Не поспішай так».
Чу Юе: «.........».
Це те, що я можу контролювати?
Інтерес Цінь Дз'ю до людини за дверима зріс, і, здавалося, він знайшов їжу цього разу цікавою.
Він більше не намагався тихо увійти в кімнату і вирішив застосувати силу...
З кімнати долинали глухі звуки переміщення дерев'яних меблів. Ймовірно, це був звук відштовхування стільця, який загороджував двері.
Звук був особливо помітним у таку тиху ніч, як сьогодні. Здавалося, на стільці також було поставлено щось важке.
Цінь Дз'ю глянув за двері. Крізь щілину він побачив бліду руку, що вільно звисала з крісла.
Це була струнка і дуже гарна рука.
Цінь Дз'ю: «.........».
Тісне приміщення було заповнене вщент. Крім того, що блокує за дверима. Троє лежали на ліжку, а двоє згорнулися калачиком на землі.
Він штовхнув двері ще трохи.
Знову пролунав сильний звук тертя.
Шум був надто сильний, а його проникаюча сила вражала.
Усі три жінки підняли очі, і хропіння тих, хто лежав на землі, припинилося.
Тільки та рука, що вільно висіла, не рухалася.
«Чорт!», — Юй Вень подивився на двері й злякано прокинувся. Він відразу підлетів у паніці.
Він кричав "брат" тут і "брат" там.
Від його балаканини у Цінь Дз'ю боліла голова, а живіт Чу Юе навіть грав під акомпанемент.
Втративши терпіння, він швидко прийняв рішення.
Зрештою, коли він штовхнув двері втретє, рука ворухнулася.
Розташування крісел трохи змінилося з силою від дверей. Людина, яка сиділа в ньому, нарешті прокинулася.
Ю Хво відкрив очі і розлютився, але це роздратування зникло, коли він побачив Цінь Дз'ю. На його обличчі був заінтригований вираз.
Він подивився на Цінь Дз'ю з ніг до голови та зосередив очі на м'ячі в його руці.
Кожен у кімнаті колись страждав від цього й не наважувався поворухнутися.
Ю Хво озирнувся на них і підвівся, щоб піти до дверей. Тильною стороною долоні він зачинив двері.
Він сперся на дверну раму ззовні і сказав Цінь Дз'ю: «Давай. Спробуй зловити мене».
***
"Ширлі" перервала всі мотузки і злізла з верхньої койки.
Коли вона побачила Саллі, що сидить біля ліжка, вона захихотіла: «Дурний Саллі. Ти не хочеш пограти зі мною сьогодні?»
Саллі глянув на неї і кілька разів потряс своїми короткими ногами, перш ніж зіскочити з ліжка.
«Я голодний», — прошепотів він.
«Я знаю», — Ширлі потерла свій такий же порожній шлунок і здивувалася: «Минуло так багато часу. Чому вони нічого не їли?»
Коли вона це сказала, вони почули якісь звуки знизу. Ніби хтось бився.
Бах—
«Схоже, диван впав», — Саллі повільно пояснив.
Незабаром після цього розбилося скло.
Впав вазон.
Стосовно стільців... Принаймні три стільці розбили об землю
.......
Будинок практично зносили.
"Ширлі" деякий час слухала і поманила Саллі підійти.
Як пара звичайних дітей, що викрадаються під час сварки батьків, вони обережно відчинили двері й прослизнули в коридор.
"Ширлі" знайшла один із м'ячів у тіні в кінці коридору.
Вона підняла його з великим зусиллям і пробурмотіла: «Залишився ще один».
Мультяшне обличчя на м'ячі ніби щось відчуло. Вираз обличчя був похмурим, а рот міцно стиснутий, ніби він був на межі сльоз.
Якусь мить Саллі дивився на нього, нібито бажаючи щось сказати, але врешті не сказав.
Він відстав на кілька кроків, а потім стиснув кулаки й прискорився, щоб не відстати від "Ширлі". Вони двоє присіли біля поручнів другого поверху, дивлячись на поверх нижче.
У вітальні не горіло світло. За допомогою світла, що проникало крізь вікна, вони ледве бачили, як промайнули дві спритні постаті. Здавалося, один простягнув руку, щоб схопити іншого за руку, а інший перекинувся через диван.
Бум—
Саллі рефлекторно заплющив очі. Відчинивши знову, він побачив, що журнальний столик також розбитий.
Два нахаби сиділи там навпочіпки кілька хвилин, поки метушня внизу ставала все більш і більш жахливою.
За звичайних обставин нормальні люди вже заходили б до лікарні близько 800 разів, але двоє внизу все ще зупинялись.
Придивившись уважніше, вони побачили, що вони двоє зовсім не постраждали, а все інше спіткала нещасна доля. Якби вони хотіли, щоб один повністю підпорядкував собі іншого, цього, мабуть, не сталося б у цьому житті.
"Ширлі" пробурмотіла: «Як це дратує», — перш ніж побігти вниз по сходах з м'ячем.
Вона почула звук м'яча, що котиться. Це прийшло з хаосу внизу.
Поки "заміна" була зайнята отриманням їжі, вона могла використати цю нагоду, щоб отримати цей м'яч.
Саллі слідував за нею впритул. Зігнувши спини, вони ковзали між розбитими та розкиданими меблями в пошуках м'яча. Проходячи повз кухню, вони підібрали запальничку.
Знайшли його!
Ширлі побачила блакитнувато-білу круглу тінь під обіднім столом.
"Заміна" щойно схопила їжу за плече і хотіла була притиснути до стіни, але їжа нахилилася й швидко посунула йому за спину.
Вона чула дихання їжі. Після всієї цієї боротьби він мав би втомитися.
Ширлі відчула, що її шлунок не повинен бути надто довгим.
Саллі теж жадібно ковтнув.
Вона штовхнула м'яч у руках Саллі й підбігла до обіднього столу, щоб забрати м'яч, який намагався покотитися.
«Ми маємо змінити іграшки», — вона змахнула пил з м'яча і схилила голову: «До побачення».
Як тільки вона закінчила це говорити, з неба раптом впала пара рук. Воно схопило її за руки і підняло.
Перш ніж Ширлі встигла зреагувати, обидві її ноги вже зависли в повітрі.
«Що ти робиш!», — Вона повернула голову й зустріла безвиразне обличчя Ю Хво.
Наступної секунди почувся сильний вітер.
Мисливець перекинувся через диван і відразу приземлився перед ними.
Коли Ширлі озирнулася, вона зустріла обличчя Цінь Дз'ю.
Тримаючи нахаба на руках, Ю Хво повернув Ширлі обличчям до Цінь Дз'ю і сказав: «Більше не втечу. Запитуй, що хочеш».
Його спина притулилася до іншого дивана, і те, що він тримав, було важким. Йому було пізно тікати.
Цінь Дз'ю зацікавлено подивився на нього та Ширлі. З ойканням він жартома запитав: «Я гарний?»
Ширлі: «........»
Місце, де вони були, випадково виявилося поруч із високим дзеркалом.
Незважаючи на весь цей хаос, дзеркало все ще було неушкодженим.
Сльози Ширлі інстинктивно почали капати.
На поверхні дзеркала раптом з'явилися кола брижів, схожі на брижі, які можна побачити, кинувши камінь у ставок.
«Що ти думаєш?»
Ю Хво сказав це, кидаючи "Ширлі" в дзеркало.
Гумовий м'яч впав. Коли він зіткнувся з землею, він тихенько хлопнув.
Саллі був вражений.
Він глянув на Ю Хво, відкинув м'яч і розвернувся, щоб бігти, але, на жаль, його ноги були занадто короткими, і незабаром Ю Хво підхопив його за талію.
«Я симпатичний?», — знову запитав Цінь Дз'ю, затягуючи слова.
Саллі кілька разів вдарив ногою, а потім раптом відчув невагомість. Його так само кинули в дзеркало.
«Я не знаю щодо інших», — Ю Хво стер пил зі своїх рук і схопив Цінь Дз'ю за комір, щоб потягнути його вниз, поки їхні губи не залишилися на відстані лише на кілька сантиметрів. Він продовжив своїм звичайним спокійним голосом: «Але мені ти дуже подобаєшся».
***
Всередині дзеркала.
Ширлі та Саллі стояли приголомшені. Відколи вони увійшли, чорний туман навколо них божеволіє. Безліч чорних і кістлявих рук простяглися зсередини, намагаючись схопити їх за волосся та одяг.
"Ширлі" кинулася до дзеркала і спробувала вибратися, але все, що вона отримала, — це закривавлені руки.
Саллі теж хотів спробувати, але в останню секунду зупинився.
Який був сенс?
Марно.
Маленької дівчинки, яка б корчила гримаси перед дзеркалом і оберталася навколо, щоб показати свою сукню, зникла.
З того дня, як "Ширлі" вийшла з дзеркала й замінила її, Ширлі не стало.
Її голова була захована в її улюбленому м'ячі, а тіло - в іншому.
Всю її свіжу кров випив він сам і та фальшива. Кров полегшила їхній голод і бажання, дозволяючи їм довше жити у світі поза дзеркалом.
О, не тільки та маленька дівчинка. Її батьки теж.
Та пара, яка вже забула про нього, була першим, що він з'їв.
Він нерухомо стояв перед дзеркалом, спостерігаючи, як у вітальні вмикається світло і група людей один за одним вибігає з кімнати для гостей. Він спостерігав, як вони підняли м'яч, який тремтів на землі, нібито бажаючи його відкрити, і він спостерігав, як вони передумали.
Ця маленька дівчинка, яка любила виглядати красивою, точно не хотіла б, щоб інші бачили її зів'ялу та суху.
Не знаючи, що вони роблять, він дивився, як група людей йшла на задній двір.
Можливо... для того, щоб поховати сестру.
Він також спостерігав, як порив вітру дмухає десь із дверей, піднімаючи штори й розкидаючи дрібні шматочки на землю... Перед дзеркалом котилася іржава банка.
Коли банка прокотилася кілька разів, він побачив записку на основі.
Слова на ньому були великі і незграбні. Це було незграбно написано.
[Подарунок для Саллі]
Коли навис чорний туман, він почув пронизливий, схожий на дитячий голос Ширлі, який лунав у його вухах багато років тому.
Це було, напевно, з першого дня, коли він вийшов із дзеркала.
Вона сказала: «Відтепер я називатиму тебе Саллі, добре?»
.........
Він уже не може вибратися.
Тому що та маленька дівчинка більше не прийде дивитися в дзеркало.
Високе дзеркало на мить затремтіло від вітру, а потім знову замовкло. Від дзеркала більше не було жодного руху.
У порожній вітальні система заговорила:
【Екзаменований Ю Хво з 197-го екзаменаційного центру змусив Ширлі плакати. Ширлі оголошено мертвою.】
【Екзаменований Ю Хво з 197-го екзаменаційного центру змусив Ширлі плакати. Саллі оголошено мертвим.】