Глобальний вступний іспит до університету

Розділ 90. Катування з метою отриання зізнання

Спостерігати, як твоє тіло повільно гниє, дуже дратувало.

Шкіра та м'ясо тануть, відкриваючи під ними білі кістки......

Весь процес був такий, ніби ви спостерігаєте, як щось помирає в уповільненій зйомці. Кожна секунда і кожна деталь були чітко показані, щоб посилити тортури та страждання.

Але Цінь Дз'ю був у порядку.

Він був далеко не знервований, а лише трохи жалкував.

Можливо, тому, що весь процес був надто чарівним, він не здавався реалістичним.

Або, можливо, тому, що він був занадто самовпевненим.

Весь час він сидів на своєму звичайному місці серед руїн, а його куртка лежала поруч. Біла шовкова сорочка, яку він носив, була в плямах крові.

Він зігнув одну зі своїх ніг і, терпляче чекаючи, розглядав кістки на руці.

Коли на ньому було надто багато крові, лише тоді він відкрив рулон бинтів, який 922 нав'язав йому.

Йому не хотілося оцінювати рану на тілі, тому він не зняв сорочку. Натомість він обмотав бинтами свою сорочку.

Коли 021 зайшла в кімнату моніторингу, її зустріла така сцена.

Вона нахмурилась і запитала: «Чому він це так загортає? Не кажи мені, що Наглядач 001 не вміє лікувати рани. Що це за жарт?»

922: «Як це могло бути?»

«Тоді що він робить?»

«Мабуть, блокує кров».

021 був приголомшена: «Що?»

«Блокувати кров, а не зупиняти кров», — пояснив 154.

Звичайно, Цінь Дз'ю на екрані моніторингу продовжив обертати ще один шар бинтів навколо своєї сорочки, а потім навколо свого пальця........ех, кісток пальців.

Кров знову забруднила новий шар бинтів, але вона не проникла так глибоко, як раніше. Іншими словами, кровотеца уже не була такою сильною.

Він сперся рукою на коліно і задумано дивився вдалину.

Коли термін ув'язнення наближався до кінця, він підвівся й поправив сорочку. Крім невеликої млявості в його діях спочатку, навряд чи можна було сказати, що є проблема. Наче поранення торкнулося лише руки.

Лише хтось із надзвичайно сильною силою волі міг це зробити...

Але чи справді це було необхідно?