Глобальний вступний іспит до університету

Розділ 115. Цінь і Ю

У дитячій кімнаті на двоярусних ліжках було дрі опуклості.

Оскільки хтось інший виконав їхню роботу, Саллі та Ширлі спляли дуже спокійно.

На сірому килимі Ю Хво спав, напівзакутаний у ковдру.

Він лежав на боці, підклавши одну руку під голову, а іншу залишивши поза ковдрою. Його пальці були зчеплені навколо порожнього простору.

Перед тим, як заснути, щоб запобігти повтору того, що сталося з Ян Шу, але з Цінь Дз'ю, Ю Хво спеціально схопив іншу сторону.

Він тримав так, ніби той справді прокинувся, якби Ю Хво зробив якийсь рух.

Юй Вень увірвався в кімнату, ніби його дупа палала. Він впав перед Ю Хво і несамовито тряс його: «Брате! Прокинься, братеееее!»

Насправді він не сподівався, що Ю Хво прокинеться. Зрештою, його брат спить, ніби у комі.

Більше того, ще допоміг бафф із розкладу іспитів. Якби нормальні люди спали спокійно, то його брат, по суті, "спочивав би з миром".

Туп, туп, туп. Кошик... ні, гумовий м'яч недбало піднявся сходами, перш ніж зупинитися біля дверей.

Юй Вень відчув, що його власне серце б'ється надто оглушливо. Билось було так голосно, що було чути з кінця кімнати.

Цінь Дз'ю був зовсім на іншому рівні, ніж Ширлі.

Навіть будучи лиходієм, він зберіг свою безтурботну поведінку і навіть чемно стукав у двері.

Стук, стук, стук.

Кожен звук був сповнений ввічливості.

Юй Вень нервово проковтнув слину. Він плескає в долоні й вклоняється Ю Хво, а потім швидко ховається позаду нього.

Коли пролунав третій стукіт, двері зі скрипом відчинилися.

Цінь Дз'ю опустив голову й увійшов до кімнати.

«Брате—— Брате Цінь! Брате Цінь Дз'ю! Не лови мене, будь ласка, не лови мене!», — Юй Вень поспішно спробував підняти Ю Хво: «Дивись хто це! Ти маєш впізнати таке красиве обличчя. Чи не так?!»

Цінь Дз'ю підняв підборіддя і ліниво відбив м'яч, нахиливши голову, щоб подивитися на Ю Хво.

Коли цей містер 001 нахилив голову, його вбивча аура зовсім не зменшилася. І навпаки, стало трохи небезпечніше.

Він дивився на нього якусь мить, перш ніж його ноги знову почали рухатися.

«Не йди! Не підходь!», — Юй Вень підняв руку, щоб зупинити його: «Подивись уважно. Будь ласка, я прошу. Подивись уважніше......».