Система сказала це дуже твердо, Ю Хво давно звик до цього і не говорив.
Але ця нелюдська істота все одно не схотіла мовчати і продовжувала:
【Порушення правил наприкінці іспиту є дуже зловмисним вчинком. Згідно з моєю базою даних, подібні екзаменовані мають тенденцію шукати лазівки та користуватися цим. Простіше кажучи, вони хитрі й розумні.】
Ю Хво навіть не підвів очей. Він ставився до системи так, ніби їх не існувало.
Він часто ігнорував звуки, які час від часу з'являлися в його будинку, і лише зрідка вимовляв кілька слів, коли це було потрібно або коли він був роздратований.
Протягом решти цього часу він ставився до іншої сторони як до повітря і продовжував вести своє життя.
Якби інша сторона була людиною, вона, ймовірно, вибухнула б люттю від такого холодного поводження.
На жаль, іншої сторони не існує.
Навіть віддалено не існує.
Таким чином, система просто сприйняла холодне ставлення Ю Хво як належне і змогла продовжувати говорити протягом тривалого часу, не отримуючи відповіді.
【Кількість порушень, допущених цим екзаменованим, значно перевищує загальну кількість порушень, допущених іншими екзаменованими в тому самому екзаменаційному центрі. На даний момент він порушив правила 9 разів. Згідно з моїм аналізом, така поведінка є не просто лукавством, це хитрість.】
【Зарозумілий.】
【Небезпечний.】
【Нахабний.】
...
Система слово за словом викидала образи на адресу екзаменованого.
Відповідно до початкових налаштувань система повинна відповідати лише за початкову оцінку, а коментувати такі питання було відповідальністю наглядачів.
Навіть після того, як система поступово втрачала контроль і розширювала сферу контролю, вона рідко виділяла екзаменованого й оцінювала його так.
Лише вживання одного або двох прикметників було рідкісним явищем. Якщо система видала три прикметники, можна було б сказати, що випробуваний був приголомшливим.
І для цього випробуваного це було так, ніби шлюзи, які стримували систему, зникли. Слова постійно викидалися одне за одним.
.......
【Зарозумілий.】
【Лінивий.】
Ті, хто не знав, що воно робить, могли б подумати, що воно переглядає словник.
Їх нарешті перебив Ю Хво: «Ви закінчили?»
【Ні.】
Ю Хво кинув свій телефон на туалетний столик: «Тоді скажи, що так».
【Чи стаєте ви на бік екзаменованого?】
«Ти забагато думаєш», — вираз обличчя Ю Хво не змінився. Він холодно продовжив: «Мені просто не подобається цей шум».
Тоді система впевнено сказала:
【Згідно з аналізом даних і збігом особистості, ймовірність того, що між вами та тим випробуваним буде фізична сварка, становить 52,11%, вірогідність словесної сварки – 46,32%, ймовірність мирно порозумітися – 1,16%, ймовірність приємної розмови дорівнює 0,403333%, а ймовірність стати друзями дорівнює 0.】
«............»
Ю Хво уві сні на мить залишився безмовним. Він не міг ні плакати, ні сміятися.
Він не знав, чи це через систему, через її нісенітниці чи через... її опис екзаменованого.
Усе уві сні було трохи незрозумілим, особливо його душевний стан.
Не тільки сам Ю Хво, система також була незрозумілою.
Воно скрізь і може бачити та чути майже все, але сприняття емоцій було дуже поганим.
Після оприлюднення цієї статистики воно твердо сказало:
【З огляду на це ймовірність того, що ви станете на його бік, дуже мала. Якби люди спробували обчислити це, цю інформацію точно не помітили б, і вони прямо вважали б це неможливим. Але я не буду цього робити.】
【Існує ймовірність 0,00666........67% того, що ви та цей випробуваний станете друзями.】
【Але ця мала ймовірність не має необхідних умов, щоб це сталося.】
【Цей екзаменований кілька разів перездавав останній іспит і незабаром зрозуміє, що його зусилля марні. Після цього ув'язнення йому слід трохи подумати про себе. Поки йому вдасться наступного разу залишитися в межах правил, він може піти.】
Почувши слово "піти", Ю Хво нарешті відреагував.
Його тонкі повіки трохи піднялися, перш ніж знову опуститися.
Його обличчя залишалося спокійним, але його пальці рухалися, щоб відкрити кран.
Вода хлинула в раковину, поки він був трохи задуманий.
【Ти не збираєшся прийняти душ? Мити руки перед душем - це марна трата ресурсів.】
Ю Хво на мить завмер.
Він не хотів, щоб система помітила, що він відволікся, і безвиразно підніс трохи води, щоб бризнути собі в обличчя, перш ніж закрити кран.
На відміну від температури спекотної літньої ночі, вода була дуже холодною. Зап'ястя, яке торкалася води, було мокрим і навіть трохи боліло.
Цей короткий період болю майже витягнув Ю Хво зі стану сну, залишивши його в напівсонному та напівнеспаному стані.
З одного боку, він був тією людиною, яка підтримувала себе марнославством. З іншого боку, він був кимось, хто стояв збоку і спостерігав за собою в минулому.
Як не дивно, як спостерігач він не знав, ким була людина в камері ізоляції, і він також не знав, ким була людина, яку система сказала, що відпустить.
Але чомусь уві сні всі емоції безпричинно ставли ще складнішими.
Він був розчарований, але водночас відчув полегшення.
Система знову підкреслила:
【Якщо він виступить нормально, ймовірність скласти іспит дуже висока.】
Ю Хво уві сні висушив руки.
Він все ще пам'ятав тих іспитуваних, які були перетворені в НіП. Можливо, Джао Венту залишив на нього глибоке враження.
І тому він запитав: «Ти справді його відпустиш?»
Відповідь була те, чого він одночасно очікував і не очікував.
Система не відповіла прямо. Воно подумало на мить і сказало:
【Надмірно небезпечних людей не слід звільняти безпосередньо. Я буду працювати з ними згідно з відповідними правилами.】
Ю Хво злегка нахмурився. Він кинув рушник, який використовував, на туалетний столик.
【Крім того, цього тижня ви двічі ходили до центру управління. Це на один раз більше, ніж дозволена кількість разів.】
Ю Хво проігнорував систему та пішов у душ. Невдовзі можна було почути шум води, що тече.
Це був не перший раз, тому система не стала переслідувати. На цей раз воно було достатньо уважним і перестало балакати.
Згідно з його даними, люди найбільше розслабляються під час купання, і їхні п'ять почуттів будуть значно ослаблені. Навіть якби воно заговорило, він, мабуть, не слухав би.
Через багато часу Ю Хво висушив волосся, перевдягнувся в новий одяг і пішов вниз зі склянкою води.
Система знову заговорила:
【З кожним днем ви заходили в підвал частіше, ніж раніше.】
Ю Хво зупинився: «Якщо ви справді хочете вбити екзаменованих від спраги, ідіть і дозвольте їм зробити це в екзаменаційному центрі. Не дайте їм померти у мене».
Система слухняно закрила рота.
З холодним виразом наглядача Ю Хво увійшов до камери ув'язнення.
Розвернувшись і опустивши голову, щоб замкнути двері, раптом біля нього з'явилася якась фігура.
Цей чоловік злегка схопив Ю Хво за зап'ястя, закрутив його за талію та взяв склянку, яку він тримав іншою рукою.
«Ти не отримаєш другого, якщо проллєш цей», — Ю Хво повернув голову і сказав людині позаду нього.
Попри стриманість, він не сердився.
Можливо, це сталося тому, що інша сторона не застосовувала жодної сили, а робила це так, ніби жартувала.
Він не бачив обличчя людини позаду, але з його пози він міг зрозуміти, що той ліниво п'є воду.
Ю Хво бачив краєм очей підняту руку іншої людини з вільно засученим рукавом. Атмосфера іншої людини повністю огортала його, і в ній було відчуття гнітіння, яке було трохи неприємним.
Уві сні ця атмосфера була якоюсь дуже знайомою.
Тоді Ю Хво прокинувся від цього відчуття чогось знайомого.
Поруч з ним чулися поквапливі кроки і тихі розмови. Здавалося, навколо було чимало людей, які чимось стурбовані.
У той момент, коли його свідомість прояснилася, сцена уві сні зникла, і він залишився лише з легким враженням...
Наприклад, зап'ястя, яке було стиснуте, і сторона його талії, на яку було натиснуто... трохи боліла?
У своєму все ще заплутаному стані Ю Хво був трохи спантеличений.
Коли його розум поступово прояснився, ці дві сфери почали ставати все більш і більш болючими.
Цей великий майстер нарешті зрозумів, що щось не так.
Він насупив брови й почув голос Ґао Ці: «Гей, гей, гей, він поворухнувся! Він прокидається? Є вода? Молода леді, не скупіться. Оскільки ми практично колеги, не могли б ви дати нам дві склянки води?»
Невдовзі пролунав голос міс 021: «Також ліки».
«Так, і деякі ліки від лихоманки. Ви можете просто списати з моєї картки. Дві склянки води і дві упаковки ліків від лихоманки. Просто вирахуйте з нього відповідно до стандартної ціни на зупинках».
Перш ніж 021 змогла заговорити, як пролунав голос 922: «154! Я знайшов бинти! Але там небагато... Я не знаю, чи цього достатньо для них обох. Я знав, що мав принести на два ящики менше м'яса».
154: «Що я сказав перед тим, як ми прийшли? Хіба я не казав тобі приносити більше корисних речей? Ти вмієш тільки їсти».
Ю Хво нарешті наполовину відкрив очі. Він невиразно бачив 922, який стояв перед 154 зі сплесканими руками: «Я був неправий, я був неправий. Я не думав, що цього разу буде так погано. Наступного разу обов'язково зменшу дві коробки».
«Що ви робите?», — запитав Ю Хво.
Лише після слів він помітив, що в горлі пересохло й болить. Було таке відчуття, ніби його натерли наждачним папером, боліли всі суглоби.
Він спробував сісти, але Ґао Ці підлетів: «Не рухайся! Будь ласка, сиди так. Не рухайся».
У місці поза межами видимості 021 закусила нижню губу. Її стурбовані очі зустрілися з поглядом Ю Хво.
Ґао Ці стурбовано запитав: «Тобі холодно?»
«Зараз літо.......», — сказав Ю Хво з досадою. Його голос усе ще був хрипким.
«Ось, спочатку випий води. Я отримав це від 021. Я отримаю більше, якщо цього буде недостатньо».
Ю Хво простягнув руку, щоб взяти його, але його рухи раптово зупинилися.
Нарешті він зрозумів, чому його зап'ястя болить усе більше й більше. Це тому, що там був відсутній великий шматок м'яса.
Це відрізнялося від звичайних травм. Кров не хлинула назовні великими потоками, а просто повільно витікала. Вона була червоною і липкою, і під ним майже було видно його кістку.
Якби це було не на його тілі, він би навіть засумнівався, що рука належить живій людині.
Ґао Ці видихнув: «Ти... Тобі дуже боляче?»
Ю Хво на мить завмер і сказав: «Все гаразд».
Але це справді було потворне видовище.
«Ви повинні морально підготуватися. Ймовірно... прокляття почало діяти», — Ґао Ці пояснив: «Ми хотіли застосувати якісь ліки та обробити рану, але...... це не звичайна рана».
Коли вони вперше це побачили, на тій ділянці не вистачало лише шкіри, а завширшки вона була щонайбільше двох монет.
Менш ніж за півгодини воно поширилося на щось розміром майже в половину долоні та особливо глибоке.
Вже з його зовнішнього вигляду було очевидно, що рана, яка була просто "все добре", має бути достатньо болючою, щоб можна було плакати від агонії.
Ґао Ці сказав: «У тебе зараз гарячка. Ти відчуваєш це? Я думаю, що ця рана буде ставати все більш серйозною. Щойно у нас була дискусія; це, мабуть, якось пов'язано з герцогом».
З того, що вони чули від городян, зазвичай потрібен був деякий час, щоб прокляття поширилося.
Цей житель міста сказав, що спочатку у нього піднялася температура, а через кілька днів на шкірі з'явилися виразки та рани, але як довго це тривало для Ю Хво?
«Щоразу, коли герцог воскресає, прокляття діє. Після стільки його вбивств...»
Прокляття збільшилося майже в десять разів.
Ґао Ці сказав: «Хоча це може не дуже допомогти, тобі слід прийняти ліки від температури... Га?»
На половині його слів Ю Хво раптом підвівся.
Під складними поглядами 021, Ґао Ці та 922 він негайно підійшов до Цінь Дз'ю: «Скільки у нього поранень? Чому він досі не прокинувся?»