ЗАРАЗ
Нічого не потребуєш
Нікуди не йдеш
Лише сумно усміхаєшся
І твоє минуле теж
БО
Ти вкотре без меж
Розчарував тільки себе
Обрана дорога була правильна
А тривога змішала все
АЛЕ
Від журби зілля спасе
Та до безсмертя — десяток літ
Тому заліковуй рану свою
А поки дарую усмішки магніт
YOU ARE READING
Прості букви
PoetryТрапляється, ми прокидаємося вранці, перед очима залишки снів, і хочеться почути щось вічне. Збірничок якраз про це...
