Вірш у прозі
(Частина I)
У чоловіка
За плечима — те, що для мене ще обрій
Але історію древніх начал я знаю.
Чоловіку
Пощастило народитися на сільському повітрі,
Радянська школа навчила чуйці природній —
Союз — то дивацтва й дива,
Але приємні, із чимось від біло-пахучих сорочок,
Ще син скаже, що пам'ятає газетну вирізку
Де батько-підліток займався садом
Ще син скаже, що кучерявий тато на портреті
Був схожий на Цоя не тільки ім'ям
Ще син скаже, що конспекти старого збережені
Та живуть собі з грамотами в тумбі.
А батько навчання у Франику згадає
Пацаном, коли на стрілках бував
Будував підвальні спортзали Перебудови
I дівчат на вулицях із поцілунками знайомив,
Хлопці бізнес варили
Перетікали в 90-і — злі
Частка друзів тікала в країну Америку — Мрій
(І закінчилася пісня молодечого буяння).
Прийшла банківська муштра
—
Напружена й виснажлива каторга
До батька, з-поміж роду інженерського,
І справи полетіли бистро
І гроші збиралися
І жінка з'явилася,
Моря із морів Моря
Галина галицьких кроїв,
Народила червону курточку
Що дрібно скрипіла в сніг
Заливши бензин до душі
Мовби в нове авто
Чоловіче.
Ще на подвір'ї дерево стояло в центрі
І лежав, повзав, сидів, стояв...
Другий, третій, згодом — четвертий
Кусаючи кору зубами — так, син
Кусаючи й жуючи — стояв син.
Сили ішли
Та кожна субота оновлювала —
Сакральне сіно чекало вил
Плодоносили горіхи й сливи,
Посеред степу велосипед виринав —
Маленьке поні поруч татових машин
Для ріки, що продовжувала холодити груди
Й будити пам'ять про купання Барсіка,
Вірного пса і мисливця Барсіка,
(Що був собако-гігантом):
«Спершу окунути його,
Й окунутися з Барсіком самому» —
Повідав мені заповідь тато
На концерті комарів коло кропиви та «Жу-Жу!»
Попиваючи холодний компот без цукру
Чоловічий.
Діти його росли на очах, а друзі лишалися
Навшпиньках рятувала (направду — від чого?)
Весела задирака за обідом — жінка
А буденність розбавляло кіно Іньярріту
Інтриги та півні з кіно Іньярріту,
Та життя й далі ходило й крутилося
І продовжує вертітися по колу
Поки старший син вірш завершає
Наче свою першу промову:
أنت تقرأ
Прості букви
الشعرТрапляється, ми прокидаємося вранці, перед очима залишки снів, і хочеться почути щось вічне. Збірничок якраз про це...
