~18~

13 1 0
                                    

/Ви гуляли по мості, звідти відкривався дуже гарний вид на озеро, ви пішли і купили собі морозиво.
І все б було добре, якщо б ти не побачила Юнґі і Техена і ще якусь компанію в якій вони були, сама не знаючи чому, але ти нехотіла їх бачити. Ти подумала, що напевно щось сталось на вечірці, але ти не помниш, що там було(не треба було так напиватись). Але ти не звертала на них уваги тому, що для чого звертати на них увагу і думати про них, якщо в тебе є Хосок і Юнджи)
Потім ви пішли в кафе, воно було коло озера. Ви сиділи в кафе і говорили про різне, але не про вечірку, бо якщо Хосок хоть якось щось помнив, що було вчора, то ти з Юнджи, вапше нічого не помнила.
Як казав Хосок: "Нєфіг було так напиватись!"

Т/І: *Ти почервоніла* блііін
*тихо сказала ти, але Хо з Юнджи тебе почули*

Хо: що таке? *з здивуванням сказав ти*

Т/І: я вспомнила, що було на вечірці..

Юнд: о, ну так розкажи, що там було, а то я не помню.

Т/І: ем.. ну.... кароче,*ти розказала все що вспомнила*

Юнд: Блін, як я могла таке забути?*трошки сміючись сказала ти*

Хо: *хоть ти все помнив, але тобі всеодно було смішно*

Т/І: Айщ, ну це не смішно.. ну може чуть-чуть *ти трошки засміялась* але я всерівно не помню, що було після вечірки.

Хо: навіть я не помню, напевно тоде пили😅

Юнд: але ранок це щось з чимісь))

Хо,Т/І: то точно *одночасно сказали ви*

Хо: хах, в нас один мозок на двох))

Т/І: ага))

/Ви силіли в кафе десь 3 год, ви вийшли з кафе десь в 19:00. Потім Юнджи подзвонила мама і попросила її приїхати до дому. Вона поїхала а ви з Хосоком пішли на той самий міст, що були дньом. Вже було темно і Сеул "світився" різними кольорами і це світло разом з місяцем відображалось в воді, це виглядало дуже красиво. Міст був стіклянний і ти з Хосоком дивилися в низ на воду, як під мостом пропливали човни розмиваючи вогні які відображались в воді, це виглядало казково.
Ти тримала руку на поручні, Хосок підійшов ближче до тебе і положив свою руку на твою. Ти трошки здивувалась але не забрала руку і посміхнулась, краєм погляду ти помітила, що Хосок теж посміхнувся, ви продомжили дивитись на краєвид, це був прекрасний день.

My live belongs to youWhere stories live. Discover now