Свято тривало до рання та вже для простого люду, що хотів веселощів. Навіть завзяті танцівники пішли спати, стоптавши собі п'яти.
Її високість також плюхнулась на ліжко та заснути вона не могла. Дівчина сіла на ліжку сперши голову на коліна й обхопила їх руками. У руках вона прокручувала один папірець - лист. Він з'явився нізвідки, просто в неї у руках з маленьким вогняним спалахом. Дива цього світу справляли враження. Дівчина тихо пискнула та миттю себе опанувала, бо була ще на святі та поруч з гостями - хутко скрутила його й сховала собі під сукню. Тепер коли поруч не було нікого вона вирішила прочитати вміст. Дівчина розірвала конверт і дістала два папірця. Менший був розписаний дивними символами, а інший був більше схожий на записку, ніж на лист. Принаймі їй так здалося. Софі прочитала написане. Лист-записка наголошував, щоб вона тримала талісман (маленький папірець) постійно поруч - він допоможе при пробудженні сил Прадавнього. Цей талісман мав трохи подавити його силу. В кінці адресант благав захистити одного вартового. Пост скриптом відправник додав, що незабаром знову зустрінеться з нею, як тільки настане час.
- Ну що це все, в дідька, значить!? - вона не кричала, але голос її підводив. Страх, що оселився десь глибоко всередині, зростав з великою швидкістю, а злість лиш підкидала дрова до цього вогнища безнадійності та безвиходу.
"Гей, все нормально? Чого стільки агресії? " - принцеса, що цілий день не подавала виду свого існування, нарешті озвалася.
- Ти як думаєш? Бачила хоч того дядечка?... їхоча ти певно знову десь вешталася. Краще скажи, що за чортів талісман? Я таке лиш в кіно бачила, а тут на тобі ... - дівчина підвищувала голос, злилась. Хоча на кого саме сама не знала. Може на принцесу, яка обіцяла допомагати, але її ніколи нема, чи то на світ куди її занесло, чи ситуацію, в якій опинилася, а можливо на долю яка повернулася дивним боком...
"Ти чого кричиш на мене?! Я ж допомогти хочу! Обом! Я шукала вихід звідси, була зайнята... талісман... хмм... з вигляду символів він дуже древній, можливо справді зможе стримати силу Прадвнього(ї), але лише раз." - принцеса збагнувши свій промах, вирішила змінити тему.
- Хех. Гаразд. Вибач за крик. Мене дратує вся ця ситуація... Тоді ще одне питання - навіщо стримувати силу? Всі ж тільки й чекають, коли вона прийде чи не так?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож до невідомого
FantasyОдна мить і ти вже посерд лісу в якомусь новому загадковому світі та зодягнений у королівські шати. Прикольно звісно, та це лиш спершу. Новий світ, що повен магії, міфічних створінь та старовинних артефактів. Куди ж без старого злюки, якому закортіл...
