- Вам пора,- промовив Чідам, як тільки служниці приобразили Софі до обіду.
Дівчина кивнула. Чомусь йти на цей обід зовсім не хотілося. Півгодини тому до її покоїв прийшли служанки щоб приготувати до королівської трапези, а Еллі відправили до себе. Їй підібрали чудернацький наряд, зробили високу гульку та прикрасили її блискітками й заколками, наклали мейк. Хоча й це все трохи нагадувало якесь середньовіччя, але все ж вигляд був приголомшливий навіть на її думку.
Обід проходив у величезній залі - величезні вікна з яких відкривався вид на все місто, кількома кришталевими світильниками, що так і виблискували. На землі лежав довгий червоний килим на якому стояв обідній стіл. Весь вже просервірований та лише чекав своїх гостей. Біля кожного місця стояв чоловік, що тримав одну руку за спиною, а іншою білий рушник перед собою. Всі вони були одягнуті відповідно - штани, біла сорочка й метелик на шиї. Усі як один поклонилися щойно прибулій принцесі.
Софі ж літала десь у своїх думках й не звертала на них ані найменшої уваги. Просто сіла, де їй показали та й все. За кілька хвилин прибула королева, як сповістили вартові. Вона сіла навпроти дівчини. Останнім прибув король, та як виявилося він прийшов не сам, а з головним придворним магом. Вони зайняли свої місця за столом.
Король подав знак рукою, що видно означав дзвіл на занесення страви. Чоловіки, що стояли біля кожного, миттю зрушилися з місця й поприносили до столу великі таці з різноманітними стравами, закусками й напоями. Все виглядало дуже пишно і смачно, а запах, що доносився від столу збуджував усі смакові рецептори. Стримати і не" напасти" на них було важко. Проте всі виховані люди вищого суспільства, що зібралися тут спокійно взяли правильні прибори й почали частування. Не їла лише принцеса. Вона просто сиділа сперши голову об руку. Дівчина поринула глибоко в свої думки і цього ніхто не помічав. Королева акуратно щось їла й попивала червоний напій, що його налив завбачливо один з чоловіків із краваткою метеликом. Король розмовляв із придворним магом на політичні теми й їм було явно не до замріяної принцеси.
"Чому ти так сидиш? Їш щось. Зроби вигляд, що слухаєш розмову й пробуєш вникнути в неї."
Та дівчина її не слухала. За те на неї нарешті звернула увагу королева. Її стурбував вигляд дочки.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож до невідомого
FantasyОдна мить і ти вже посерд лісу в якомусь новому загадковому світі та зодягнений у королівські шати. Прикольно звісно, та це лиш спершу. Новий світ, що повен магії, міфічних створінь та старовинних артефактів. Куди ж без старого злюки, якому закортіл...
