Заходить сонце. Знову я
Сиджу сама біля вікна.
Я думаю, а так не треба.
Не знаєш ти, а я закохана у тебе.
Не чув лиш ти, як я сама
Закрила двері й думала:
Чому все так? Чом саме я
Захоплення оце взяла?
Захоплення? А це кохання...
Куди тікати від бажання?
Наздожене і ти не знаєш,
Чому так довго затухаєш,
Як свічка, яку запалили,
Що розгорілась і зотліла,
Як закінчилося життя.
Життя для мене лиш одне.
Воно думки мені дає,
Що десь отам ти в світі є.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
Poetry- А що, якщо ти долетиш до зірок, а там - нічого? - А що, якщо долечу, а там - все? © "Земля майбутнього"
