03:33

3

Це вже було не те місце яке він бачив годину тому . Він не виходив в місто вже кілька місяців поспіль . Жити в університеті вже було так звично і добре , що додому і не хотілось … На вулицях стало небезпечно , коли стало відомо , що все приходить до кінця люди відновили свої тваринні інстинкти . В перші місяці поки ще був хоч якийсь закон – всі скупляли продукти , різні товари і готувались до пекла … А коли все зупинилось почались війни між різними групами людей за провіант і більш надійний захист .
Він не хотів виходити на головні вулиці , тому йшов тихенькими і малолюдними доріжками , які були такими ще до всього цього . Продуктів як таких вже не було , 3 роки пройшло після головного попередження .
Шум … - подумав і заховався в смітті за будинком – Дивно , а ще хвилину тому була мертва тиша .
Повільно підійшовши щоб розвідати ситуацію побачив як дві групи людей спокійно дивляться один на одного … По заду однієї із груп стояли ящики із свіжими продуктами …
- Навіть дивно , де вони виростили все це ? Поряд не було надійного захисту окрім університету... Всі інші куточки були підвердженні мародерас – подумав Ігор.
Коли він відійшов ці групи вже почали різати і рубати один одного . Кров летіла в різні боки , крик підняв групу птахів які просто від різкого переполоху вилетіли із своїх місць вгору .  Виглядало це як торнадо , а на землі текли ріки крові . Було в сумі приблизно 40 людей , принайні так здалось на початку . Ігор не став додивлятись чим все закінчилось і почав із жахом але дуже тихо та швидко обходити цей шлях .
- Все ж дійшов до своєї алеї … Раніше сюди можна було потрапити за 15 хвилин , а ні як не за 30 . – в голос сказав вчений .
Парк вже не був тим милим місцем яке він бажав побачити . Лавки вирізані під корінь , дерево вже стояло мертве , лише відголосок тих славних часів , фонтани засипані сміттям , обійшовши дерево побачив що хтось намагався його підпалити . Не розуміючи навіщо це робити , спалити спогади чи просто від божевілля … Але знав одне , довго тут затримуватись не можна , він єдина надія врятувати цей світ , який і так вже доживав останні роки . Точно він не знав скільки часу в нього залишилось , рік чи десять , тому намагався зробити все дуже швидко , хоча б на скільки це можливо . 
Посидівши ще кілька невідомий відрізок часу відправився до лабораторії , або як він інколи жартував -  до другого дому .