Учениця За Обміном

Частина 22

Після того дня ми ще більше зблизились. Думали, куди ще ближче, а воно он як буває.  І все ж, зараз мені щось підказує, що Луі - це справді моє майбутнє. У вас бувало таке, що знаєш людину не дуже довго, але відчуваєш, що це твоє? Що з цією людиною готова пройти всі життєві випробування? Це велика радість мати таку людину.

Слова Луі про наше спільне майбутнє, про його почуття до мене змусили мене остаточно впевнитися в тому, що саме він - моя доля. 

*

Зранку на душі було так прекрасно. Обійми з Лу, його ніжні поцілунки. А потім сніданок, приготований разом. Спільний душ і вираз обличчя Соні, яка побачила, як ми разом вийшли з ванної зі щасливими усмішками. Як ми тоді сміялися з її поведінки, й досі прориває, коли Соня проходить рядом.

- Ей! Так не чесно! Ви тут двоє тіскаєтеся і ржете з мене! За що мені це? Я дзвоню до Найла! - кричала вона зі своєї кімнати, поки ми задихалися від сміху.

А вона й справді подзвонила. Десь через пів години прийшов Найл. Соня, ясне діло, все йому розказала, але ця ситуація нас з Луі забавляє. Вираз обличчя Хорана, коли я відкрила йому двері і слова "Ви вже геть чисто обнагліли!" за якими він намагався подавити свій сміх, настільки розсмішили Лу, що він заржав на всю кухню. Хоча це було більше схоже на якісь дивні звуки, писк і спробу дихати. На цей звук прибігла Соня. Але як тільки вона побачила Найла, їй стало всерівно на брата. Завжди дивувалася їхній поведінці.

Менше з тим.

*

Варто розказувати, як Соня потім нам помстила? Думаю, ви б також не витримали цих звуків. Ну от самі подумайте, такі звуки, як "Ох, Найл; таа; сильніше; ах!" та решту криків-стонів-хникання та просто мокрих звуків, зводять з розуму. А все за що? Ми просто вийшли разом з душу (я вже мовчу про те, що саме там було) і вона нас побачила. Соню інколи так важко зрозуміти..

*

Надворі грудень. Так, не дивуйтеся. Коли я приїхала в Донкастер в жовтні, було ще тепло. Тепер надворі лежить легкий сніг, а в повітрі пахне святами. Мені ще не довго тут залишилося.

В кінці місяця, саме перед Різдвом, день народження Луі.

Але боюсь я поїду ще до нього. Але ж так не хочеться покидати його. Цікаво чи можна продовжити своє перебування в Донкастері ще на місяць - два. Потрібно буде попитати когось.

*

-Евеліна! - кричить хтось.

- Ммм? - не розкриваючи очей, запитала я.

- Евеліна! - та кому там треба мене будити в таку рань? - Евеліна, чорт забирай, ти збираєшся вставати? В нас година до початку уроків!

Яких уроків? От блін, чому мій будильник не продзвенів? Чому так завжди?

Різко підвівшись на ноги, я відчула секундну слабість, від чого ноги підкосились.

Після душу я швиденько підвела очі та підкрутила волосся. Добігши до шафи, я одягла джинси, светрик зі сніжинками та носки з такими ж малюнками. Після, витягла своє пальто, яке ми з Сонею нещодавно купили.

На столі в кухні вже сидів Лу.

- Ти йдеш на рекорд, - хмикнув хлопець та відпив трішки своєї чашки, - всього.., -він глянув на годинник, - 32 хвилини. В нас є час прогулятися перед школою.

- А де Соня? - поцікавилась я.

- За нею, 20 хвилин тому, заходив Найл. Вони ще кудись хотіли зайти.

- І вона мені нічого не сказала, - пробубоніла я.

- Що? - запитав хлопець.

- Ні, нічого.

- Чай чи кава? А може щось інше?

- Спочатку довгий поцілунок, а потім каву, - ухмильнулась я, - а якщо хочеш, то ще можеш сніданок зробити.

- Ви наглієте, місс, - усміхнувся Лу і похлопав по своїх колінах, - іди сюди.

Сівши йому на коліна, хлопець одразу ж поцілував мене.

*

Ми вийшли з дому за 15 хвилин до уроків. Йти не довго, тому часу нам вистачить.

Сніг плавно падає, але до обіду воно все розтане. Та це й не дивно. Зараз лише початок зими.

Емм, хей) привіт, мої любі)

Одразу хочу попросити вибачення за таку затримку та цю, досить коротку главу.

Сподіваюсь ви ще не зненавиділи мене :)

В своє виправдання скажу, що останнім часом, кілька місяців, в моїй голові повна каша. Натхнення зовсім нема, що найгірше.

А от зараз, вночі, щось та й вилізло з моєї голови.. в принципі, як завжди, вночі пишеться найкраще)

Надзвичайно вдячна вам за підтримку, за +30,5k прочитаних та +1,8k зірочок. Це просто нереальна кількість)

Знову ж таки, буду рада критиці. Вказуйте на мої помилки, пишіть зауваження та коментарі.

З любов'ю, bird-cherry ♡