Учениця За Обміном

Частина 21/2

- Ох, і де ж його носить? - запитала я.

- Тебе шукає, - відповіли хором Кел, Еш та Люк.

- А не можна йому подзвонити? - запитав хтось за моєю спиною.

- Телефон до..Луі! - прикрикнула я та кинулася йому на шию.

- Де тебе носило? - запитав Луі.

- Ти мене питаєш? Я тут вже хвилин 40 сиджу і тебе чекаю!

- Ну окей. Будь по твоєму. Не кип'ятися.

- Ох, пішли надвір, щось мені тут душно, - попросила я.

- Окей, зараз підемо. До речі, хлопці, дякую, що наглянули за нею. Евеліні пити не можна, бо стає неадекватна і на ранок нічого не пам'ятає, - засміявся Луі, за що я його вдарила ліктем. Тепер вже засміялися хлопці.

- Без проблем, звертайся. Приємно було познайомитися, - підмигнув мені Калум.

- Мені також, - усміхнувшись, пробурмотіла я з рум'янцем на щоках.

- Тепер пішли, - ми пішли в сторону сходів, що ведуть нагору, - я тут балкончик бачив. І кімната, на диво, була вільна.

- Ти погано намікаєш. Краще говори прямо. Я знаю, що ми з тобою двоє в стєльку п'яні. Так що можеш не стидатися, - засміялася я.

- Хтось тут говорив, що хоче вийти подихати свіжим повітрям. Я знайшов балкон. Ну і хто тут тепер на що намікає?

- Ти. На секс, - я потягнулася до вуха хлопця, - але я не проти, - та легенько лизнула мочку його вуха.

- Ох, - простогнав Луі, - пішли швидше, поки нашу кімнату не зайняли, - він потягнув мене за собою.

Сказати чесно, в цей момент наше збудження наростало.

Знайшовши ту саму "нашу" кімнату з балконом, я одразу вийшла подолати повітрям. Надворі прохолодно, тому я обійняла свої плечі руками. Побачивши це, Луі підішов до мене та обійняв ззаду. Він почав цілувати мою шию, від чого я розслабилася.

- Ти точно цього хочеш? - запитав він.

- Напевно. А ти?

- Також. Ходімо в середину. Тут холодно, ти можеш застудитися.

Коли ми поверталися з балкону, Луі тримав мене за руку. А вже в приміщенні я обіняла його і з моїх очей почали скочуватися сльозинки. Томлінсон також обійняв мене і я втикнулася йому в плече. Він почув тихенькі всхлипи з мого боку та усміхнувшись своєю, такою теплою, посмішкою, запитав: