Калейдоскоп Смерті / Kaleidoscope of death

68 Смерть метелика

Йти в такий момент до кабінету головного лікаря насправді досить ризиковано. Але іноді, якщо не ризикнути, не отримаєш ключової підказки, яка допоможе вижити.

Лінь Цьовши та Жвань Наньджу піднялися сходами і незабаром дісталися шостого поверху.

Час уже наблизився до дванадцятої години, санаторій був занурений у темряву, тільки в кабінеті головного лікаря горіло світло, яке й привертало увагу.

Стрибки медсестри з вікон продовжувалися —час від часу чути було звук падіння її тіла на землю, від якого ставало страшно.

Вони не стали відразу заходити до кабінету, вирішили спочатку причаїтися і поспостерігати.

Замок на дверях був зламаний ще вдень, сюди могли увійти усі охочі. Через вікно в коридорі іншого крила Лінь Цьовши побачив, як у кабінеті з'являється тінь.

— Це людина? — пошепки спитав він.

— Думаю, так, — відповів Жвань Наньджу.

Якби там тинялася тварюка, вона б, напевно, не відкидала тіні.

Але чи вже це людина, що вона могла робити так пізно вночі в кабінеті головлікаря? Лінь Цьовши якраз думав про це, коли двері до приміщення відчинилися.

Людину, що вийшла звідти, вони явно не чекали тут побачити. Дівчина, на яку вони звернули увагу лише сьогодні, — Ху Де. З абсолютно спокійним виразом обличчя, тільки надто бліда, особливо у світлі електричних ламп кабінету, вона притискала до грудей рюкзак, і в ньому явно щось лежало.

Лінь Цьовши не встиг ще нічого вирішити, коли Жвань Наньджу, що стояв за його спиною, раптом ступив уперед і відразу покликав дівчину на ім'я:

— Ху Де.

Та застигла на місці. Лінь Цьовши чітко розрізнив жах на обличчі дівчини, коли вона почула, як хтось гукнув її.

— Що винесла звідти? — тихо спитав Жвань Наньджу.

Кинувши на нього погляд, Ху Де розвернулась і кинулася тікати. Пощастило, що Жвань Наньджу був готовий до цього — він за кілька кроків наздогнав і схопив втікачку за руку.

Лінь Цьовши швидко наздогнав їх, почувши, як Жвань Наньджу звернувся до Ху Де з нещадною усмішкою: