Калейдоскоп Смерті / Kaleidoscope of death

63 Cьомі двері

Час відкриття дверей наближався з кожним днем і підготовка вже практично завершилася.

Лінь Цьовши вперше потрапив за двері разом з клієнтом, знайденим через інтернет, і Жвань Наньджу пояснив йому, що через певні ризики при такій роботі саме необхідно приховувати свою справжню особистість, інакше це може спричинити дуже великі неприємності. Втім, у Лінь Цьовши були серйозні підозри, що подібне застереження - лише привід переодягнути його в жіночу сукню.

Втім, Жвань Наньджу вирішив теж нарядитись перед походом за двері, і тому Лінь Цьовши вже не відчував такої вселенської несправедливості.

Чен Цяньлі, схоже, відчув його настрій і серйозно попросив залишатися непохитним і не піддаватися згубному впливу захоплення Жвань Наньджу.

Лінь Цьовши глянув на нього, але промовчав.

Чен Цяньлі:

— Чому ти мене ігноруєш?

Лінь Цьовши набрав на телефоні: «Вживаюсь у роль німої дівчини».

Чен Цяньлі:

— ...

Лінь Цьовши, боюсь, шляху назад вже немає.

Іноді дуже добре вміння пристосовуватися теж буває на шкоду.

Нарешті, за кілька днів щоденного носіння сукні, Лінь Цьовши, сидячи за обіднім столом, зрозумів — час настав. Його відвідало дивне, але вже знайоме почуття. Поклавши палички, чоловік встав з-за столу, відчинив перші двері, що трапилися, і його зовсім не здивувало те, що простір за ним перетворився на дванадцять металевих дверей.

На п'ятьох з них було наклеєно печатки, а шість інших неможливо було відкрити, і лише одна-єдина піддалася — та, що належала цього разу не йому.

Лінь Цьовши зробив глибокий вдих, схопився за ручку і потягнув.

Двері, рипнувши, відчинилися, і перед очима Лінь Цьовши змінилася картинка. Він опинився на дуже довгих сходах. Здавалося, це сходи з підвалу. Повітря було затхле, а сходи, не мали кінця. Лінь Цьовши повільно став підніматися нею і через безліч прольотів нарешті вийшов у фойє, де вже зібралося кілька людей.

Лінь Цьовши одразу ж зняв браслет і почав вивчати обстановку, переконавшись, що саме там, де потрібно — в санаторії з підказки. Хоча це був «санаторій», тут відчувався запах дезінфікуючих засобів, який буває лише у справжніх лікарнях. Скрізь виднілися кинуті прямо в коридорах лікарняні ліжка. Проходячи повз одну з таких, Лінь Цьовши навіть помітив засохлі плями крові.