Калейдоскоп Смерті / Kaleidoscope of death

64 Пастка

У темряві ночі Лінь Цьовши нарешті вдалося поринути у сон, хоч і не дуже спокійний. Через чутливий слух будь-який звук, навіть тихий, міг розбудити його.

І сьогодні нічого не змінилося. Лінь Цьовши, що міцно спить, знову крізь сон почув дивний шум.

Спочатку досить слабкий, ледь помітний. Лінь Цьовши, все ще дрімаючий, не поспішав розплющувати очі. Але звук все наростав і, якщо неодмінно підбирати йому опис, був схожий на удар від падіння на землю чогось важкого.

І поки Лінь Цьовши міркував, що це таке і чи варто піти перевірити, гуркіт пролунав ще раз, і тепер остаточно вивів його зі сну. Більше того, звук був такий гучний, що його почули навіть Жвань Наньджу та Фень Юнле.

— Що відбувається? — пробурмотів напівсонний Фень Юнле.

Жвань Наньджу вже зрозумів, що Лінь Цьовши прокинувся і сказав:

— Це від вікна.

Фень Юнле:

— Підемо подивимось?

— Зачекаємо ще.

Вони залишилися лежати у своїх ліжках. Через кілька хвилин пролунав ще один гучний удар, цього разу набагато ближче до них.

Лінь Цьовши почув, як Жвань Наньджу сів на своїй полиці і повільно спустився, схоже, збираючись подивитися, що відбувається за вікном.

Лінь Цьовши підвівся, щоб піти разом з ним.

Жвань Наньджу лише мовчки глянув на нього, але не заперечив.

Вони дуже обережно наблизилися до вікна, побоюючись, що за ним чекає якесь створіння.

Жвань Наньджу виглянув назовні і сказав:

— Там нічого немає.

Нічого? Лінь Цьовши набрав на екрані телефону: "Звук був такий, ніби впало щось важке".

Жвань Наньджу:

— Впало?

Здавалося, він про щось подумав.

І поки він роздумував, Лінь Цьовши, що стояв біля вікна, побачив, як зверху впало щось темне, а потім пролунав уже знайомий... «бах!»

Тепер Лінь Цьовши нарешті зрозумів, що це був за звук. Так розбивається людина, яка зістрибнула з верхнього поверху високої будівлі.

Жвань Наньджу ще раз виглянув з вікна і виявив унизу, на землі, де раніше не було нічого, тіло, що розбилося. Під покровом ночі труп не вдавалося розглянути, але Лінь Цьовши таки розрізнив на ньому форму медсестри санаторію. Навколо розтеклася велика калюжа крові: мабуть, жінка спочатку вдарилася об землю головою. І тепер у страшно неприродній позі лежала в бруді, досі сіпаючись.