attraction

Розділ 5

Чімін зрозумів, що щось все-таки упускає, коли переборов свій нав'язливий страх і спокійно перевіряв фейсбук. Відповіді від Юнґі все ще не було. І лише тоді він почав уважно розглядати його сторінку — дві фотографії, повна відсутність дописів на стіні, багато музики. І офлайн ще з зими.

— Чорт! — вигукнув Чімін, розуміючи, яку ж дурню зробив.

Тому що цю сторінку офіційно можна вважати мертвою та не писати на неї по сотні повідомлень. Або, навпаки, висловити все, що думає, знаючи, що Юнґі це не побачить? Між іншим, заманлива ідея. Але навряд чи вистачить ліміту повідомлень, щоб пояснити, що відчуває, думає і хоче Чімін.

Здається, ще трошки і Пак збожеволіє. Подумки прокручує в голові вечір із Ві та Чонґуком...

— Твіттер... — бурмоче Чімін і за кілька секунд відкриває потрібну соцмережу.

Шукати людину, знаючи лише її ім'я – абсолютно марно. Але він хоча б спробує, може пощастить. Все ж таки, треба було погодитися на пропозицію Чона і взяти номер Юнґі.

«А навіщо я взагалі це роблю...» — дивується одна половина Чіміна. А друга продовжує стверджувати, що Юнґі треба знайти. Тому він вводить у пошуковий рядок твіттера його ім'я (як багато людей використовують там справжнє ім'я?) і сподівається, що якщо він там просто «новини перевіряє», то міг вказати і справжні дані.

Сотні людей, Чімін безцільно відкриває різні вкладки та розглядає профілі. Нічого не схоже на того Юнґі. Сказати «мого Юнгі» буде надто дивно, але саме це і має на увазі Чімін, дружньо нагадуючи собі, що йому просто хочеться закінчити це все. Що ніякого іншого інтересу до Юнґі у нього немає.

Відчуття, ніби Мін Юнґі — це кайдани або ті довгі страшні руки, які стискаються навколо шиї Чіміна у кошмарах.

Пак любить самотність та затишок. Бачить красу в звичному і сам є творцем. Тільки його прекрасне квітково-персикове життя пішло швами, як розбите скло. Він більше не міг милуватися заходом сонця і не спати до четвертої ранку, сподіваючись зустріти ще й світанок, — який дурник, краще ж раніше лягти спати і просто прокинутися вранці, — спостерігати за нескінченністю зірок, метушливими людьми, нічним життям міста. М'яка ковдра та перегляд фільмів з Ві теж не приносили такої радості, як раніше.