attraction

Розділ 3

Шановні, Мін Юнґі та Пак Чімін, відколи це ваше гасло — збудимо та не дамо?

Ну, Юнґі, як справжнісінький боягуз, просто втік. Відштовхнув Чіміна від себе та побіг на вихід, навіть не захопивши з собою сорочку. На щастя, двері все ще були відчинені і він втік без проблем, не думаючи про якісь наслідки.

Зупинився він за кілька кварталів від будинку Пака. Обперся об стіну, щоб перевести подих. Очі панічно бігали, дихання не хотіло приводитись у норму, все тіло було мокрим.

Юнґі голосно вилаявся, розвернувся та вдарив кулаком об стінку.

— Бляха-муха, сучий ти син, щоб тебе чорти вхопили, бля-а-аха, ну треш якийсь, бля... — бурмотів собі під ніс Мін, сподіваючись, що лайка допоможе заспокоїтись та отверезить розум.

Першою думкою було прибити Ві. Другою – себе. І тільки третьою думкою він вирішив спробувати забути про це дивне непорозуміння. Або хоча б зробити вигляд, що цього не було.

Юнґі обережно виглянув на досить жваву вулицю. Напівголий хлопець точно викличе якісь підозри у оточуючих, але ж не повертатися йому за сорочкою? Тим паче, він уже стільки пробіг.

Потрібно брати ситуацію в свої руки.

Він голосно видихнув три рази і розкуйовдив своє волосся. Розрівняв спину і засунув руки в кишені штанів, вийшов зі своєї схованки. Треба просто вдавати, що так і треба — і він пішов. Ліниво перевалюючись, трохи задумливо, не звертаючи уваги на людей навколо.

Здається, його окликнув якийсь знайомий. Юнґі зробив вигляд, що вперше його бачить, і взагалі він зовсім не Мін Юнґі.

Точніше, він просто проігнорував гукання, але подумки пояснював свої дії саме так.

Юнґі зайшов в свою квартиру і тільки там зміг відчути полегшення. Здавалося, ще трохи і він закричить від радості. Але тоді б добрі сусіди миттю доповіли про це господарю квартири і Юнґі залишився б не лише без сорочки, а й без дому.

Зараз Мін не знав, що йому зробити. Забити на все — чудова ідея, але це неймовірно складно, майже нереально, коли його шкіра досі горить від дотиків Чіміна.

Саме тому він пішов у душ.

Спочатку гаряча вода, яка змивала яскраву фарбу з його тіла. Потім відразу ж льодяна. І так по колу. Поступово свідомість Юнґі прийшла в норму. Мокре волосся прилипло до чола, краплі води стікають по обличчю, рот трохи відкритий від важкого дихання.