Мафіозі та його Ангел

Розділ 29

Алессіо

Коли Айла принесла аптечку, я не хотів, щоб вона бачила мене таким, розбитим і зболеним, тому я проігнорував її. Вона вже досить побачила.

Емоції, які я ніколи не хотів відчувати, пробігли моїм тілом, і ненависть до себе зайняла своє місце. Почуття були ознакою слабкості. І я показав Айлі свою слабкість.

Коли вона поряд, я не міг думати. Хоч би як я намагався бути байдужим, вона завжди знала, як прорватись крізь мої стіни.

Коли вона грала на піаніно, я побачив, що сидить там моя мама.

Біль у моєму тілі нагадала мені, чому я опинився в такому стані.

Альфредо. Хоч би яку смерть він пережив, цього було недостатньо. Він не повинен був померти так легко.

Образ неживого, закривавленого тіла моєї матері майнув перед моїми закритими очима, біль в моєму серці був майже нестерпним.

Всі ці роки я тримав це у собі. Я замикався, відмовляючись відчувати що-небудь.

Що мені тепер робити? - я прошепотів собі.

Я жив із єдиною метою. Вбити Альфредо, покінчити з його сім'єю та імперією.

Я помстився йому. Тепер залишилася лише його сім'я. На той час, як я

закінчу, нічого не залишиться.

Кожен Абандонато буде стертий із Землі. Його союзники. Все буде моїм.

Це була моя остання думка, перш ніж мої очі заплющилися. Мій неспокійний сон переслідував образ чорнявого, зеленоокого ангела, що щасливо сміється. Але він далеко. Хоч би як я намагався вкоротити відстань - марно. Я завжди почуваюся спустошеним, коли ангел зникає.

Якоїсь миті я почув, як відчинилися двері.

Коли кроки стали ближчими, моє тіло миттєво спалахнуло. Не потрібно було відкривати очі, щоб зрозуміти, що переді мною стояла Айла. Заплющивши очі, я симулював сон, чекаючи її наступного кроку. Я потребував її. Її солодкого запаху. Її мелодійного голосу.

Вона підійшла так близько, що я відчув запах її ванільного шампуню. Потім вона опустилася навколішки і мені було важко тримати очі закритими. Я хотів побачити її. Повна суперечність із тим, що я хотів кілька секунд тому.

Моє серце бажало, щоб вона була поруч, в той час мій мозок говорив триматись від неї подалі.