Мафіозі та його Ангел

Розділ 8

Будучи в його обіймах, я втратила здатність розмовляти. Що я мала сказати?

Відповім «так» — стану його повією, вимушеною підкорятись.

Втікаючи від Альберто, я пообіцяла собі, що ніколи більше не буду належати комусь. Проте тут я опинилась у владі Алессіо, не в силі відмовити.

Він дивився на мене кілька секунд, його пильний погляд був напруженим, чекаючи відповіді. Але я демонстративно мовчала, стиснувши губи. Адже мовчання — краще, ніж відповідь, правда ж? Принаймні, я думала що так.

Але я помилялалсь. Алессіо ще раз по—диявольськи мені посміхнувся, і я насилу проковтнула комок у горлі. Ця посмішка далеко не з категорії доброзичливих. Абсолютно. Він нахилився, злегка торкаючись губами мого вуха.

— Тобі подобається випробовувати мене, чи не так?

Я здригнулася. Але навіть під шарами страху та гніву моє тіло відповідало йому. Від його грубого, жорсткого голосу моя шкіра покривалась мурашками. І я відмовлялася визнавати ці відчуття. Адже це неправильно. Я не повинна це відчувати.

Бажаючи здаватись сильною, насправді я як ніколи відчувала свою слабкість. Голос Альберто відлунювався в моїй голові, коли я витріщалась на тверді груди Алессіо.

Слабачка. Така жалюгідна. Глянь на себе. Уся зламана. Ти всього лиш дешева брудна хвойда.

Відчувши його руку на своєму обличчі, старі спогади перервались. Я розплющила очі й подивилась на Алессіо.

Він міцно тримав мене за підборіддя, утримуючи мою голову нерухомою. Схилявся все ближче, скорочуючи дистанцію між нашими тілами так, доки місця не залишилось навіть для тонкої нитки. Тепло його тіла зігрівало моє від холоду. Серце гучно застукало і я могла посперечатися, що він це відчув.

Подушечкою великого пальця він провів по моїх м'яких губах і мене охопило нестримне відчуття, від якого я стиснула ноги. Чому? Чому я так почуваюся поряд із ним?

Я відчайдушно зітхнула, уникаючи його погляду, дивлячись повсюди, тільки не на нього. Мої очі швидко рухалися по кімнаті в пошуках чогось, що могло привести мене до тями.

Думай, Айло. Думай.

Алессіо змістився, його сорочка ковзнула по моїй чутливій шкірі, і я прикусила губу, намагаючись приховати свій стогін. Він обійняв мене за талію, пригортаючи до себе, і поволі опустив іншу руку.