Ліс прийняв їх із розпростертими обіймами. Правда, темними, непривітними, холодними... Смеркало. Сонце пускало свої останні промінчики крізь мереживо гілок і листочків, наче навіки прощалося з ними. Десь чутно було квиління якоїсь птахи, голосне, болісне, пронизливе. За мить воно затихло – й тиша ця здалась ще нестерпнішою, аніж попередній болючий звук.
Поміж дерев, невидимо для людського ока, бродила видовжена постать блідо-молочної барви. Від неї віяло смутком і студінню. Утім, побачити вираз обличчя лісової гості заважав здоровий темний каптур. В одній руці виднілася довга жердина: темна ебонітова рукоятка, блискуче лезо. Інша рука тримала невелику скриньку розміром з сірникову коробку... Цієї ночі у неї повно роботи. Цієї ночі хтось помре!
DU LIEST GERADE
Тут тобі й смерть...
Mystery / ThrillerТакі різні він і вона. Їх об'єднав ліс... і смерть. Твір брав участь у конкурсі до збірки "Ліс" від Фензіну "Підвал".