Малка

Частина 9

Сотня чоловіків зі зброєю вільно прогулювалися по невеликій території між будинками. Великий натовп воїнів складався з багатьох менших груп чоловіків. Усі вони розмовляли між собою, сміялися, кричали, били по щитах і створювали увесь можливий шум, який тільки може створювати натовп, що очікує чогось.

Хто вони такі? Я не можу побачити жодної спільної риси між ними, окрім того, що всі вони мали якусь зброю та слушний для битви одяг. Кожен з них був одягнений на свій лад, можливо, вони одягалися так, як підказувало їм серце або бюджет.

У більшості своїй на ногах вони носили низькі або високі шкіряні чоботи, які також відрізнялися тим, наскільки щільно вони прилягали до ноги та наявністю і висотою каблука. Хоча були й чоботи, які продовжувалися обмотаними довкола ноги до коліна шкіряними смужками. На відміну від чобіт майже кожен з них був одягнений у широкі вільні штани, які я б точно прийняв за шаровари, якби не знав, в яких часах опинився. Штани були переважно сині, хоча зустрічалися і коричневі та жовті. Усі такі штани були без виключення заправлені в чоботи або «носки», білу тканину, яка, на мою думку, виконувала функцію носків. У деяких воїнів така біла тканина доходила до колін.

Штани вкривали рубахи, або як ще вони називали ці кофтини довжиною до самих колін або стегон та з довгими рукавами, що багато хто їх тут носить, навіть моє нове тіло одягнене в таку кофтину, щоправда, кофтина на мені опускається до щиколоток. У кожного воїна була кофтина свого простого кольору, синього, жовтого, зеленого, коричневого, сірого. Усі вони на вигляд здавалися доволі теплими, і обов'язково опоясувалися шикарним поясом. Такі товсті розшиті пояси не тільки тримали кофтину на талії, а ще й мали купу крючків та підвісок, до яких кріпилася зброя і різні невеликі мішечки. Над кофтиною у воїнів обов'язково була надягнута кольчуга. Вона була коротшою за кофтину і на руках доходила тільки до ліктів. Хоча і через різнобарвність свого одягу вони всі здавалися дуже різними, у них у всіх були однакові кольчуги.

На голові воїни носили простий округлий шолом або міхові шапки. У більшості чоловіків були небриті обличчя із недбалими бородами та довгим волоссям за спиною.

Але головне, що у них було – це їх зброя. Кожен такий воїн тримав три або чотири види зброї при собі. Хтось прогулювався з сокирою в руці та мечем на поясі, інші носили окрім цього ще щит на спині, треті мали при собі також спис або піку. Різноманітність видів та типів зброї вражала. Кожен щит мав свій особистий малюнок, списи відрізнялися по довжині, а сокири варіювалися по розміру.