Це просто ромашки, що плутались у її волоссі,
Це ніжний натяк на минуле тепло,
І хто ж сказав, що я маю дивний намір,
Відновити те, що давно вже згнило...
Всього лиш ромашки, на ковдрі зеленій,
Що швидко б увібрали багряне натхнення
Що стали б прихистком коханій зраді
І прийняли б в себе тіло без жалю...
Пам'ятають пелюстки всі історії коханих,
"Любить, не любить" - їм все підладне,
І проростають всюди, щоб спостерігати,
Це просто ромашки... Від них біль не сховати...
*не схоже на мій стиль зазвичай, щось таке вийшло дитячо-наївне (хоч і без дитячого сенсу)
Йой, най буде)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Темна сторона
Short StoryУ кожного з нас є темна сторона. Ви часом не задумувались, чому саме вона існує? І хто живе всередині наших сердець, ховаючись за посмішкою на наших обличчях? Спершу задумувалось як збірка роздумів, однак в більшості тепер тут вірші(з 8мої частини)...
