Поведінка, гідна спадкоємиці заможної родини

Розділ 5: Ти прийшов, наче сон (5)

Насправді це стосувалося не її, а білого кота, який не мав жодної поваги до людей.

Дворецький кивнув, провів її до вітальні та відкланявся. Залишившись самою, Айсель глянула на елегантні дерев'яні двері, а тоді, відкинувшись на спинку крісла, повернулась до Рубі.

- Ти. Куди ти в біса мене завів?

Няв-няв. А я звідки знаю! Мене хвилює тільки моя дворецька.

Рубі вдарив туфлі Айсель своєю лапкою.

- Який же все-таки невдячний кіт. Треба урізати поставки лосося на наступний місяць, - пробурмотіла вона, а тоді через мить додала: - Ти теж це відчув?

Ня-яв.

Чим, чорт забирай, займався дворецький маєтку графа Артес, що від нього пахнуло кров'ю?..

Без сумнівів, кіт теж мав відчути цей запах. Рубі нявчав та впивався зубами в її штани для верхової їзди. В його блакитних очах читалося хвилювання та лють. Очі загадкового відтінку, ніби якийсь аквареліст навмисно розбавив водою фарби. Здавалося, кіт будь-якої миті заплаче.

Нездатний стримувати нетерпіння, Рубі відпустив Айсель та побіг до дверей, і взявся нещадно їх шкрябати. Вона скривилася від гучного неприємного звуку.

Варто було жінці неохоче відкрити двері, і білий клубок вискочив назовні.

- Знову ти створюватимеш проблеми?!

Цьому клятому коту завжди якимось дивом вдавалося втрапити в найгіршу можливу халепу. Важкі для Айсель спогади минулого слугували тому доказом.

Вона поквапилася залишити вітальню вслід за Рубі.

- А-а, Мері! Що це?! Це воно подряпало мені обличчя!

Рубі зупинився та озирнувся на скрипучий голос позаду. Айсель озирнулася з багатозначною посмішкою.

Неможливо, щоб він обрав цього хлопця своїм майбутнім власником. Цікаво...

Айсель спробувала пригадати, що знає про рід графа Артеса, а кіт невдоволено зашипів і кинувся вперед.

Крик відлунював довгим коридором: він добряче вчепився хлопцю в обличчя. Айсель не звертала уваги на безлад, що розгорнувся зовсім поруч, і подумки зібрала всю відому їй інформацію до купи.

Рід графа Артеса. Граф та графиня мали лише одного сина, Ллойда Артеса. Ах, якщо подумати, тут також була позашлюбна дитина.