Циркове вбивство

Вбивство у підсобці

- Феліксе, ти чув, що до нашого міста приїде всесвітньовідомий цирк Stray Kids? Я неймовірно сильно хочу потрапити на їх виступ і навіть дістав два квитки! Благаю, скажи, що підеш зі мною! – Йонджун скаче навколо колеги наче та мавпочка. Іноді навіть Фелікс диву дається, звідки в цього хлопця береться стільки енергії. Тим паче після такого важкого тижня.

- Джуне, ну ти ж не дитина, який цирк? Ти клоунів давно не бачив? У нас пів відділку таких працює, - Фелікс зараз роздратований, вони працювали над важкою справою і хоча обидва були певні, що злочинця знайдено, та доказів було недостатньо тож до суду справу довести не вдалось.

- Та немає в них клоунів, тьфу на тебе! Ліксе, це мистецтво! Акробати, дресирувальники, вони неймовірні! І їх всього дванадцять у всій трупі! Ти можеш собі це уявити?! Благаю! Та і нам обом не завадить перепочити, - Йонджун робить найбільші щенячі очі, що тільки може і Лі нічого не залишається, як важко видихнути і трохи посміхнутись.

- Але у нас все ще справа у повному розпалі. Ти думаєш Субін так легко відпустить нас на розваги?

- За це можеш навіть не переживати! Я вже про все домовився! – Хлопець задоволено задирає голову та переможно посміхається, - Ти погодився, тож тепер вибору в тебе не буде. Ми йдемо на виступ у п'ятницю!

- Ти переміг, - Фелікс сміється, та все ж повертається до роботи. Злочинці чекати не стануть.

Вони прийшли за годину до початку виступу, а перед шатром уже величезна черга. Певно цей цирк і дійсно популярний. Тим більше, Фелікс може побитись об заклад, що бачив серед натовпу кількох знаменитостей. Може не така це вже і трата часу. Та й розвіяти явно зайвим не буде.

Вони нарешті потрапили всередину величезного шатру, хлопець ще ніколи в житті не бачив такого великого. Все навколо було не звичним, ніби магічним, захоплювало погляд. Майже всі місця вже були зайняті, людей були сотні, настільки неймовірне видовище, що в нього навіть не вірилось.

Навкруги стояв гамір, люди перемовлялись, усі не могли дочекатись виступу. Адже шанс попасти на такий випадає раз у житті. Кілька разів глядачі починали аплодувати, сподіваючись, мабуть, що цим змусять розпочати виступ швидше.

Цього, звісно, не сталось, але в зазначений час світло у шатрі згасло, а прожектори направили на середину сцени, де з'явився таємничий хлопець у костюмі.