Я мрію просто радіти життю...

2

Розмова Чонгука і орендодавця:

- Ти не зберіг мій номер ? Ах, серйозно... певно я справді тобі не подобаюся. І все ж я твій орендодавець.
- Якшо ти збираєшся бути придурком, просто скинь виклик.
-Почекай !-Ти зустрів Техьона ?
-Так він сказва, що залишитися тут.
- Значть, ви зустрілися ? - Так, він поживе там деякий час.-Ти всеодно шукав сусіда. Так буде краще.
- Добре.
- Скажи йому оплачувати комунальні послуги. Він багач. Можливо, йому прийдеться залишитися там надовго. Сподіваюся ви найдете щось спільне. З ним можуть бути труднощі.
- Будь ласка, наступного разу повідомляйте мені про це хоча б за неділю.
- Айщ, як би я цього зотів. Але ти ніколи...
- Я кладу слухавку. Надобраніч,- Чонгук вимкнув телефон і продовжим стелити постіль.

В офісі:Менеджер і директор.

- Хіба це не дивно...Чому люди завжди кладуть слухавку при розмові зімною ? - директор був стурбований.
- Але я не кладу ,- відповів менеджер.
- Ага. Дякую. Це мене трохи заспокоїло.
- Доречі, ти ж не думаєш, що Техьон его вдарив ? Іноді він говорить...
- Бек Хомін. Яким би грубим він не був, він ніколи цього не зробить,- відповів директор. Ти ж віриш йому, чи не так ? - положив руку на плече менеджера. - Скажи це.
- Ти ж не хвилюєшся, правда ?
- Ні. Не хвилююся,- сів в крісло. - Я зовсім не хвилююся. Я повністю йому вірю. Коли ти збираєшся завести його речі ?
- Завтра. І він ще дещо просив.
- Що ?

В будинку Чонгука:
Чонгук хотів дати полотенце і тапочки Техьону, але коли той ввійшов,той міцно спав на ліжку, тримаючи телефон в руках. Чон просто поклав речі з боку. Вийшов і закрив за собою двері.
Чонгук пішов на кухню. Вирішив, заварити собі кави.
- Good morning,- несподівано появився Кім. - Я спав в теплі завдяки тобі,- шопотом і закритими очима сказав хлопець.
- Добре ,- коротко відповів Чонгук. - Вчора вечері ти випив всі чотири банки пива.
- Пиво не вважається алкоголем. Ти, повино бути злий на мене, що я їх всі випив.
- Ти залишишся тут на деякий час, так що думаю, буде краще, якшо ми будем вести себе пристойно. Я не скуплюся на їжу.
- Хах, я так не думаю,- поправив волося Техьон. - Ти одного року з Пільхйоном, тому я можу говорили з тобою неформально , вірю ?
- Ти вже говориш неформально, тому , будь ласка.

Техьон просто закрив двері і пішов... А потім через 5 секунд повернувся і став перед Чонгуком. Він запихнув руки в кармани штанів і просто дивився на нього.