Я мрію просто радіти життю...

1

Ніч, телефонна розмова :
- Привіт, у чому справа ?
- Захвати пару речей і виходь.
- Щось трапилося ?
- Скоріше! Я вже їду до тебе.
- Ти можеш прийти і зібрати речі замість мене ?
- Добре.

Машина заїжає на парковку. Менеджер швидко виходить і зустрічає замаскованого Техьона з рюкзаком на плечах.

- Через що весь цей шум ? Ще так рано,- сказав Техьон
- Я понесу твою сумку.
- Я навіть води не попив.
- В машині є. Сідай швидше ,- менеджер відкрив двері і положив речі на заднє сидіння.
- А як же моя машина ?
- Ти хочеш,щоб всі знали твоє місцерозташування? Просто сідай,поки журналісти не прийшли.

В машині Техьон зняв очки і кепку. Менеджер подивився по сторонам і теж сів в машину.

- Я вмираю від спраги ,- Техьон збирається пити воду.
Перед ними зупиняється біла машина і виходять 2 журналісти. Їх машина різко тормозить.
- Ей!
- Ой, вибач.

- Кім Техьон ! - кричить журналістка.
Але не встигають зробити фото, як їх машина швидко пропадає з поля зору.
- Впевнена,що це був він? Він змінив машину?
- Я думаю за рулем був його менеджер.
- Думаєш ? Напевно, ти права.
Приїжає ще одна машина.
- Вони втекли, зрозумівши натяк, вірно?

****

- Журналісти неймовірні. Вони приїхали на світанку.
- Ти бачив статтю ? - запитав менеджер.
- Ні. Напевно,вони всі погані.
- Так , дуже... Давай відправимося прямо в офіс ,поки не зібралося більше журналістів?
- Спочатку я хочу в туалет.
- Що робити, якщо люди впізнають тебе і зроблять фото?
- Я не можу довго терпіти і випорожнюся тут.
- Окей, я пошукаю туалет.

Техьон посміхнувся і продовжив дивитися на безлюдні вулиці через вікно.

- Здається тут нікого немає,- дивиться в сторону кафе «Euphoria». В метро дуже ризиковано.
Техьон швидко одягає темні окуляри і заходить всередину закладу.

- Добрий ранок, - поклонився.
- Мені дуже прикро, але ми ще не відкриті.
-Я дуже поспішаю, Тому можете приготувати що-небудь швидко і смачно? - і швидко пішов до вбиральні.

Шеф-кухар приступив до виконання заказу і почав готувати те, що сам любить найбільше їсти вранці.

Страва була готова і чекала свого замовника. Техьон саме ввійшов до залу.
- Мені жаль , що так вийшло. Це моя ранкова рутина,- трохи посміхнувся.
- Я розумію,- відповів шеф-кухар. - Я подумав , що це буде корисним на сніданок. Жарений бекон , яйця , салат та грінки з сиром.
- Ааа зрозуміло. Скільки з мене?
- З вас 13 тисяч вон.
- 13 тисяч. Окей,- дістає кредитку. - Ви вже снідали?
- Ні.
-Тоді можете поїсти. Я не люблю яйця.
- Тоді я запакую салат,- стомленим поглядом подивився на хлопця.
- Все в порядку. Гарного дня ,- посміхнувся і пішов.
- Вибачте...
Техьон зупинився, розвернувся, і підійшов до хлопця.
- А хочете фото ? Я не фотографуюся зараз, але можу дати вам мій автограф.
- Все нормально. Мені він не потрібен.
- Ні ,я можу його дати.
-Якщо ви не збираєтесь їсти, будь ласка просто йдіть.