Iдеальне побачення

Розділ 10 «Нічия»

— Гей! Земля викликає Марінетт! — Аля вже близько хвилини махала руками перед найкращою подругою, яка відключила поєднання з реальністю і тупо зависла. — Ти чого завмерла, подруго?

— А? Що? — прокинувшись, брюнетка побачила стурбовану Алю перед собою і Ніно, що зацікавлено дивився на неї. — Вибач, задумалася.

— І про що ж це ти задумалася? — шатенка заінтриговано спостерігала за Марінеттом, при цьому хитро посміхаючись.

Помітивши такий інтерес з боку товаришів, Марі спробувала знайти порятунок і обернулася до Адріана. І що вона побачила, як ви думаєте?!

«Чортів Кіт, — дівчина водночас і злилася і бентежилася, дивлячись на блондина, очі якого підступно блищали, а губи згиналися в хитромудрій усмішці, адресованій тільки його Леді. Всім своїм виглядом хлопець ніби відповідав на поставлене Альою питання: «Про мене!», — ну чому ти зараз виліз? Щоб мене знову у фарбу увігнати?!»

Сам же Адріан також згадав усі ці події і, зазирнувши в очі дівчини і побачивши в них те саме, просто не міг прогаяти моменту, щоб у черговий раз не збентежити Марі. Йому дуже подобався такий вираз обличчя коханої, тому він все частіше став провокувати її, але тепер не тільки як Кіт, але і як Адріан.

— Це військова таємниця! — хлопець, підморгнувши, узяв Марінетт за руку. — І розголосу вона не підлягає.

— Гей! Це що ще означає? — немов за командою, товариші супергероїв вигукнули, від чого Ледібаг без маски аж підстрибнула на місці.

Але вона не встигла щось відповісти, оскільки дівчині довелося поспіхом залишати місце подій. Без найменшого попередження, Агрест потягнув її за руку і, не промовив жодного слова, помахав застиглим друзям і потягнув дівчину від їхніх поглядів.

— Що це було? — Ніно так і далі плескав очима, спостерігаючи за втечею друзів.

— Не знаю, але вони в мене зараз отримають! — уже закотив рукави, Аля хотіла рвонути за ними, але хлопець зупинив її, схопивши за плече.

— Краще залиш їх зараз, після уроків відіграєшся на повну.

— Добре, — шатенка видихнула і з задоволеним виглядом почала дивитися вслід утікачам. — От вже йолопи.

***

Остаточно зникнувши з поля зору друзів, парочка все ж таки зменшила хід, забігши в порожній клас. Все ж таки був обід і всі учні тинялися або в їдальні, або у внутрішньому дворі школи. Уся ситуація була дуже знайома двом підліткам, які нарешті змогли залишитися наодинці.

— Це незабаром увійде до звички, — блондин сперся рукою об стіну за кілька сантиметрів від Марінетт, яка також притулилася спиною до холодного бетону, — отак рятувати тебе й тікати!

— Ти маєш рацію, — дівчина не могла стримати посмішки.

Не продовжуючи діалог, Адріан розвернувся і уперся другою рукою, внаслідок чого Марінетт опинилася прямо перед ним, затиснута з обох боків його руками.

«І це теж скоро стане традицією», — хихикнула про себе дівчина, згадуючи кілька подібних випадків.

— І що ми їм говоритимемо, як будемо виправдовуватися? Тим більше після такої ефектної втечі.

— Не знаю, — хлопець бурчав собі під ніс, а його очі якось підозріло мружилися, — Адріан потім подумає над цим.

— Коте, — все стало на свої місця і дівчина привітала вухатого потворника, — тебе поки що ніхто не кликав! Поверни мені Адріана.

— Не хочу! — хлопець уже був на взводі і такі слова його ще більше розворушили. — Якщо я вже з'явився, мене так просто не виженеш.

І ось знову, яскраво-зелені очі дивляться на Марі як на жертву, але вона зовсім не проти. Мазохістка чи що? Та ні ж, вона просто дурна овечка, яка по вуха закохалася в кровожерного вовка, який зрідка підточує ікла і одягається в пухнасту шкірку.

— Чого ж тобі не сиділося на місці? — Марінетт сама не помітила, як поринула в цю гру і почала спритно парирувати всі його «атаки». — До кінця дня не міг почекати?

Але замість відповіді дівчина лише відчула губи хлопця, що накрили її власні. Це краще за будь-яку відповідь — коротко, ясно і шалено приємно.

«Ну гаразд, один-один, — дівчина вже встигла обійняти Адріана, обвив руки навколо його шиї. — нічия так нічия. Але будь готовий — у наступному раунді я тобі спуску не дам!»