Разом на відстані

3

01.09.1998

На платформі 9¾ було дуже людно: бігали учні, метушилися батьки, а решту простору заповнювали численні валізи. Дітлахам вже не терпілося зайняти місця у вагонах, і, кинувши швидке «До зустрічі на наступних канікулах!» своїм рідним, вони зникали всередині потягу. Батьки ж у свою чергу кричали їм у спини «Ми будемо сумувати!» чи «Гей, ти забув свою валізу!». Учні старших курсів також поспішали до потягу, щоб встигнути зайняти зручне купе та знайти своїх друзів.

За цією метушнею спостерігав хлопець із платиновим волоссям. Він намагався знайти у натовпі шалені кучері шоколадного кольору, хоч і розумів, що їхня господарка навряд чи з'явиться біля вагонів Слизерину. Але бажання впевнитися у тому, що Ґрейнджер повертається до школи, а не буде стажеркою в одному з відділів Міністерства, змушувало його залишатися на платформі.

— Ти бачив її? — прошипів Драко Блезу прямо у вухо, притягуючи голову приятеля до себе.
— Що ти робиш? Зовсім з дуба впав!
— А що, я маю кричати на весь потяг? Шановні, чи не підкажете, повернулася «золота дівчинка» до школи чи ні? — з сарказмом відповів білявий слизеринець.
— З цього буде більше толку, аніж питати в мене. Вона ж не дурепа, щоб проґавити можливість працювати в Міністерстві, але, враховуючи те, що вона невиліковне зубрило, ще й до нестями правильне, у тебе є надія побачити її знов, — закінчив власні роздуми Блез. — А тепер відчепись від мене і йди геть.
— Підбирай слова, телепню. Якщо вона розумніша за тебе, це не робить її зубрилом.

Забіні скривив обличчя і стримав бажання стукнути чимось друга — це викликало б багато питань у Нота і Паркінсон, які були з ними в одному купе. Слизеринець підвів очі на Мелфоя і побачив, що тому й справді кортіло дізнатися про повернення подружки Поттера. Блез ніколи не розумів цього дивного потягу Драко до Ґрейнджер. Все це ніяк не вкладалося йому в голові, і як він не намагався дізнатися, що насправді їх пов’язує, ніхто не міг задовольнити його цікавість. На всі його питання була одна відповідь — мовчанка.

Як тільки потяг рушив з  місця, обидва слизеринця залишили купе, нібито для того, щоб покурити. Але щойно вони вийшли з нього, то одразу ж взяли курс до ґрифіндоської частини потягу.

— Може розкажеш, чому ти так зацікавлений в її поверненні?

— Не маю жодного бажання.