Письменницький челендж

#6

Опис: Перше, що я зроблю завтра вранці - висплюсь, бо сил моїх більше немає

Попередження: в тексті зустрічається лайка

Фраза: Перше, що я зроблю завтра вранці

-----------------------------------------------------------

Перше, що я зроблю завтра вранці... Це висплюсь. Ну знаєте, встану з ліжка десь в районі одинадцятої години ранку або просто вийду з кімнати о дванадцятій. Або взагалі виповзу на кухню тоді, коли мій мозок буде готовий спілкуватися з людьми без сарказму та тупих жартів, бо знаєте... Цей тиждень був важкуватим, в плані... Минулого місяця я теж по дві чи три години була на практиці (рахуйте ще час, який я туди їхала), але оці п'ять днів вичавили з мене більше, ніж останні півроку навчання. Так ось. Мені хотілося б, щоб хоча б у неділю в мене була можливість просто повтикати в стелю.

Я поясню. Абсолютно в усіх фільмах, серіалах, книгах та фанфіках брешуть про працевлаштування. Серйозно, просто запам'ятайте, оце лайно займає купу часу і тіки в паралельному всесвіті на роботу можна вийти на наступний день після співбесіди. В реальному ж життя є багато підводних каменів про які не розповідають ні в школі, ні в університеті, ні в будь-яких інших навчальних закладах. В мене, навіть, з'явилась думка, що то всьо просто тупий жарт світу над людьми, які сподіваються швиденько вийти на роботу.

Звісно, я не сперичаюсь, що є якісь місця, де після співбесіди вже можна одразу йти працювати. Але... Це не мій випадок, отож... Зараз я швиденько розповім про декілька важливих моментів і ви самі зрозумієте, чого в неділю я хочу просто поспати, бо чує моя дупа, що з наступного тижня я буду про таке тіки мріяти або ж жити на каві, все може бути.

Почнемо з того, що спочатку вам треба буде трошки поїбатися з відділом кадрів, а якщо ви такий же лох, як і я, то ще й в бухгалтерії. Бо проблеми з паспортом ведуть до проблем з виплатами зарплатні. Коротше, як ви розумієте, перший підводний камінь. Далі вам треба буде написати заяву до, безпосередньо, вашого прямого начальника, тобто до тієї людини, яка буде відповідати за вашу дупу. Після цього ви знов йдете до відділу кадрів. І от тут починається найцікавіше. Збір купи підписів для того, аби вас прийняли на роботу.

Знову ж таки, спочатку треба поїбатися в бухгалтерії, а потім з вашим прямим начальником, бо треба ж і його підпис. Далі вас чекає знайомство з головою техніки безпеки, який відправить нахуй, якщо ви не пройшли медкомісію. Спойлер, її можна проходити тільки до одинадцятої, увесь наступний час вас будуть посилати до одного місця бо вони зачинені. Доречі, про медкомісію. Там вас можуть послати нахуй на кожному етапі і повірте мені, підстав там знайдуть багато. Але, добре, тут брешу. Більшу частину часу все, що у вас будуть запитувати «проблеми є? Нема? Придатна». І знаєте що? Навіть... НАВІТЬ коли ці проблеми є, усім буде похуй.

О, і якщо цікаво, на медкомісію я вже витратила три дні, в понеділок буде четвертий, після якого я зможу знов йти до відділу кадрів. Чи буде там якесь лайно? Я не знаю, але копії усіх документів, які в мене є, та атестату за дев'ятий клас я принесу. Нащо атестат? Та якого хєра він за дев'ятий клас? Бо зараз важливо аби людина, яка хоче отримати роботу вивчала в своїй школі українську. І це непогано, дійсно непогано, але... В мене в трудовій книжці половина українською, а половина російською і типу... Серйозно? Нащо вам копія атестату, якщо в одному з найважливіших документів купа російської мови?

Тож, так, перше, що я зроблю завтра вранці - висплюсь. Що буде після цього? Оце вже неважливо. Головне виспатися.

×The End×

×Grey Fury×