Я ніколи не рятувала тебе...

102

'...Забудь це.'

Як чоловік казав собі раніше, він був дурнем, коли навіть намагався запитати цього виродка. Ян повинен знати краще за всіх, що Офелія не була людиною, яка легко піддалася б смерті. Вона була людиною, яка могла змусити сирен виконувати її накази. Навіть магам у магічній вежі було важко цього досягти.

Коли дівчина відправила до нього Аселло, коли та прямувала до тимчасового храму, Алей подумав, чи справді вона ні про що не думає. Зрештою, Офелія була тією, хто перша підпалила всю цю місцевість. Безумовно, дівчина мала бути найдальше від небезпеки, коли вирувала ця пожежа.

«Але Офелія найближче до смерті...»

Ця швидкоплинна думка промайнула йому в голові, але він одразу так різко похитав головою, ніби хотів відкинути цю думку. Звідти його думки, здавалося, підскочили до неправильного висновку. Чоловік відчував, як його серце б'ється так голосно від паніки. Він просто хотів швидко знайти Офелію. Щоб зняти цю постійну тривогу.

«Я не хотів використовувати цей метод, тому що це погіршить мої травми, але».

Чесно кажучи, звідси Алей зможе знайти Офелію. Це було просте завдання. Він міг би знайти її будь-де в цьому лісі. Якби тільки дівчина не носила каблучку, тоді було б легше знайти її унікальний змішаний вид мани. І якби він збирався використовувати цей метод, це, безсумнівно, виснажило б його запаси мани, але все одно були б задовільні результати.

Незважаючи на це, цей метод краще використовувати, якщо Алей був у хорошому стані. Обшукати таку велику територію, як ця, коли він був настільки поранений, було просто божевіллям. Однак раціональність чаклуна вже була затьмарена.

Ні. Точніше було б сказати, що Алей більше не міг відкидати цю страшну нахлинувшу тривогу. Зловісне відчуття, яке продовжувало підкрадатися до спини, зробило кисті його рук липкими, а дихання стало грубим. Крім того, слухати таку божевільну нісенітницю від того виродка додавало йому страхів, і було так нестерпно нічого не робити прямо зараз.

Тепер Алей повністю проігнорував його фізичний стан і негайно розіслав по всьому лісу широкий спектр своїх виявляючих заклинань. Мережа, створена з мани, потроху розтягнулася з-за Алея й почала занурюватися над лісом, що все ще палав. Проте, скільки він не намагався обшукати місця, куди не дійшов вогонь, знайти Офелію так і не вдалося.