Я ніколи не рятувала тебе...

79

*Ух *
Налетів вітер і затріпотів шторами. Конверт на столі привернув його увагу. Як сказав священик деякий час тому, це був конверт, на якому нічого не було написано ні про відправника, ні про одержувача.

Не вагаючись, Верлан відкрив його. На відміну від терміновості, яку чоловік відчував, зміст листа був простим. Це також був папірець, який не містив ні магії, ні божественної сили. І попри те, яким коротким був зміст, його слід було б назвати скоріше запискою, ніж листом. Проблема полягала в тому, що його вміст був дивним.

「 Справжня особистість мага, Алея – це володар чарівної вежі, якого вигнали з вежі через причетність до чорної магії. Його спогади також стерті. 」

Алей, маг.

Верлан знав це ім'я. Раніше він випадково заходив глибше в імператорський палац, оскільки помітив підозріло сильний сморід від мага найнижчого рангу. І чоловік також був тим, кого Верлан вважав головною причиною жахливого смороду, що пронизав весь замок Ладін.

«Він володар чарівної вежі?»

Володар чарівної вежі, відомої як Вежа Сирени, того місця, де все було замасковано? Скільки б він не думав про це, не міг у це повірити. Верлан прочитав записку раз, два, а потім ще раз. Якщо він був володарем чарівної вежі, то, безумовно, мав таку ауру, якої ніхто не зможе досягти. Але той маг на ім'я Алей був просто магом найнижчого рангу.

'Ні. Ні, не може бути».

Якщо подумати, він чув, що, незважаючи на те, що у нього достатньо здібностей для цього, Алея не дали підвищення через його неоднозначну особистість. І причина цієї неоднозначної ідентичності.

«Втрата пам'яті».

Руки Верлана тремтіли, коли він тримав листа. Але це був не здригнення від страху. Це було від захвату. Захват від змісту листа та сумнівної особистості Алея.

«Якщо він так жахливо пахне , то я припускаю».

Оскільки він використовував чорну магію, і якщо навіть колеги-маги піддали його остракізму, то це майже ідеально пасувало. Незважаючи на те, що він був володарем чарівної вежі, людині було неможливо так пахнути — якщо вона справді не відірвалася від людства.

«Брудні єретики».

Якби він скористався цією ситуацією, то міг би просто вигнати всіх цих огидних магів з імператорського палацу. Схопивши Алея і оголосивши, яку небезпеку можуть становити маги, що займалися чорною магією, він міг таким чином закликати до викорінення всіх єретиків. Зрозуміло, що імператорська родина Мілескет не мала б іншого вибору, як стати на бік храму, якби це сталося.