Напівкровка

Розділ 3.Кому вірити?

— Чому я така голодна навіть, якщо я перше тільки їла... Напевно, я хочу крові,- роздумувала я, слухаючи вчителя.

— Райан, можеш мені розказати, що було задано на сьогодні, — звернувся педагог до учня, який сидів на другій парті разом і ще з одною дівчиною.

Райан не високо росту приблизно така, як і я.У нього світле волосся, яке зав'язане в невеличкий хвостик. А його шкіра така біленька, як і його волосся.

— Ого, цікаво чого до того я не бачила його? — прошептала я, здивовано.

—Так,ти його іще й не бачила... Він часто хворіє тому рідко приходить на уроки,- прошептала мені у відповідь однокласниця, яка сиділа біля мене.

— А зрозуміло...

Хлопець відповів на запитання вчителя й сів на своє місце. Тоді визвали мою однокласницю, яка сиділа поряд і виявляється її звати Анна. Так же, як і мою сусідку, яка померла із-за поже...Через мене так буде вірніше.

— Ей, Джулія, ти виглядаєш не дуже добре, — прошептала до мене Анна.

— А? Зі мною все гаразд... Просто згадала те, що не потрібно було.

Я дуже здивувалась, що вона зі мною заговорила тому, що до того Анна зовсім не подавала знаків життя.

— Ех, напевно, кров Райана дуже смачна... Так про, що це я таке думаю, — подумала я, вдаривши себе легенько по лицю, щоб скоріше прийти до тями. Але натомість на мене тільки косо подивилася Анна, напевно, подумавши, що я божевільна. — Швидше б урок закінчився...

Я обернулася, щоби поглянути на годинку й помітила погляд Еріка, який пильно дивився на мене. Тоді я поглянула прямо йому у вічі, але він натомість тільки відвів погляд, подаючи вигляд, ніби нічого й не було.

— Дивний він... А якщо він мене підозрює? Та ні не думаю... — задумалась я, як почула звук дзвінка.- Ура! На решті їсти.

Але я не найшла пакетика з кров'ю. Я весь портфель перевернула, але його не знайшла. І тоді в мою голову приходило тільки одне: «Не вже я його дома забула. А якщо його хтось забрав, коли в нас був урок на подвір'ї... Кепські справи»,­­­­- і я квапливо зібрала рудяк і побігла додому.

--------------------------------------------

— Із-за пакетика я зовсім забула про покарання,- подумала я, поглянувши на вчительку.